В ПАСЕ приняли резолюцию об образовании на языках нацменьшинств в Украине
За резолюцию с поправками относительно образовательной реформы Украины в ПАСЕ проголосовали 82 депутата, против — 11, еще 17 депутатов воздержались.
Решение ПАСЕ осуждает принятый Верховной Радой закон об образовании, в частности — ст. 7 закона (о языке образования) в контексте того, что его приняли без консультаций с представителями национальных меньшинств.
ПАСЕ обратилась к Украине с просьбой учесть рекомендации Венецианской комиссии по данному документу, а также внести в закон соответствующие изменения.
В документе идет речь о том, что новый украинский закон об образовании не содержит надлежащего баланса между официальным языком и языками национальных меньшинств.
Вопреки позиции докладчика по украинскому вопросу в ПАСЕ Андреаса Херкеля из Эстонии делегаты констатировали, что к закону есть ряд юридических вопросов.
По результатам дебатов, члены ПАСЕ утвердили большинство поправок депутатов из Венгрии и Румынии.
Читайте также: ПАСЕ утвердила резолюцию, что должна отменить политические санкции против России
В частности, они выступили против идеи «смешанного обучения» с преподаванием 60% предметов на украинском языке, а 40% — на языке нацменьшинств.
Из закона рекомендуют убрать все упоминания о том, что обучение исключительно на языке меньшинства (без преподавания части предметов на государственном языке) наносит ущерб самим детям из-за уменьшения их конкурентности на рынке труда и осложнения вступления в высшие учебные заведения.
С минимальным преимуществом (39 голосов «против» и 42 голоса «за») была отклонена венгерская поправка, согласно которой из документа должны были вычеркнуть ссылки на право Украины защищать государственный язык, и о том, что язык объединяет государство.
Читайте также: Через скандальный закон об образовании Венгрия будет блокировать Украину в ЕС
С небольшим перевесом отклонили предложение парламентариев Румынии и Венгрии, которые стремились исключить из документа упоминание об отсутствии исключительно украинских государственных школ (или с обучением исключительно на языках других меньшинств) в своих государствах.
Напомним, президент Петр Порошенко во время выступления в ПАСЕ заявил, что Украина гарантирует права представителей нацменьшинств, в том числе и право на образование.
Как сообщалось ранее, Венгрия угрожает Украине экономическими санкциями на принятый закон об образовании, который якобы нарушает права нацменьшинств.
Новый закон "Об образовании" вступил в силу 28 сентября. Особенно конфликтным аспектом образовательной реформы стал языковой вопрос. Документом предусмотрено, что сначала дети нацменьшинств будут изучать в школах предметы на родном для себя языке, а в 5-9 классах будет вводиться несколько предметов с украинским языком преподавания.
Євросоюз підтвердив готовність профінансувати Україну на €90 мільярдів, навіть якщо Угорщина продовжить блокувати рішення. Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель знайде спосіб забезпечити Київ ресурсами для виживання та відновлення.
Після візитів до Лондона та Мадрида Україна отримала нові домовленості у сфері оборони та безпеки. Президент Володимир Зеленський наголосив, що вони стосуються не лише виробництва зброї, а й підтримки всього суспільства та координації спільного захисту.
Україна оголосила про відновлення переговорів із союзниками: вже цієї суботи у США відбудеться зустріч політичної групи, яка має закласти основу для нового етапу діалогу. Президент Зеленський наголосив, що Київ робить усе, аби переговори були змістовними та наближали мир.
Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що нині для Вашингтона пріоритетом є використання боєприпасів у війні проти Ірану, а не постачання їх Україні. Він прямо звинуватив Джо Байдена у виснаженні американських запасів через масштабну військову допомогу Києву.
Москва заявила, що тристоронній діалог між Україною, США та Росією відновиться лише після узгодження розкладу сторін, причому вирішальним фактором названо американський графік.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив із закликом до Європейського Союзу терміново виплатити Україні погоджений кредит у 90 мільярдів євро та ухвалити двадцятий пакет санкцій проти Росії. Він заявив, що Європа не може дозволити одній країні блокувати рішення, які визначають безпеку континенту.
На нараді, присвяченій 12-й річниці анексії Криму, президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва інвестувала у півострів понад 1,3 трильйона рублів. Він назвав окупацію «історичним днем» для РФ та привітав мешканців, яких у 2014 році змусили голосувати на так званому «референдумі» під дулами автоматів.
Президент України Володимир Зеленський розповів, що підготував для Дональда Трампа iPad, який у режимі реального часу показує ситуацію на фронті: атаки дронів і ракет, перехоплення українською армією та вартість кожного кілометра окупованої території.
Інститут вивчення війни (ISW) повідомив, що російське командування регулярно перебільшує військові успіхи, намагаючись видати обмежені тактичні просування за стратегічні прориви. Аналітики наголошують: це не відображає реальної ситуації на полі бою, а є елементом пропаганди, покликаної деморалізувати Україну та переконати Захід у «неминучості» перемоги Росії.
Американська розвідка оцінила ситуацію на фронті й дійшла висновку, що Росія не відмовиться від стратегії затяжної війни. Кремль прагне використати час як головний інструмент тиску, поступово виснажуючи українські сили та ресурси.
Євросоюз підтвердив готовність профінансувати Україну на €90 мільярдів, навіть якщо Угорщина продовжить блокувати рішення. Урсула фон дер Ляєн заявила, що Брюссель знайде спосіб забезпечити Київ ресурсами для виживання та відновлення.
Після візитів до Лондона та Мадрида Україна отримала нові домовленості у сфері оборони та безпеки. Президент Володимир Зеленський наголосив, що вони стосуються не лише виробництва зброї, а й підтримки всього суспільства та координації спільного захисту.
Україна оголосила про відновлення переговорів із союзниками: вже цієї суботи у США відбудеться зустріч політичної групи, яка має закласти основу для нового етапу діалогу. Президент Зеленський наголосив, що Київ робить усе, аби переговори були змістовними та наближали мир.
Міністр оборони США Піт Гегсет заявив, що нині для Вашингтона пріоритетом є використання боєприпасів у війні проти Ірану, а не постачання їх Україні. Він прямо звинуватив Джо Байдена у виснаженні американських запасів через масштабну військову допомогу Києву.