В України з'явився шанс на поліпшення умов у в'язницях
Про це заявила 29 травня уповноважений з прав людини Людмила Денисова під час зустрічі зі спеціальним доповідачем ООН з питань тортур та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання Нільсом Мельцер.
Спеціального доповідача ООН цікавили особливості реалізації офісом омбудсмена функцій Національного превентивного механізму (НПМ) в Україні.
Читайте також: НАЗК викликає на допит омбудсмена Ради
Людмила Денисова розповіла, що в рамках НМП діє модель «омбудсмен +», яка передбачає участь представників громадянського суспільства в моніторингових візитах до місць несвободи.
«Необхідність використання громадських моніторів в тому, що в Україні понад 5000 місць несвободи. Кожен з них нам треба перевірити хоча б один раз в три роки. Силами Офісу неможливо зробити таку кількість візитів. Ми порахували, що можемо робити максимум 300 таких візитів на рік. Тому зрозуміло, що нам потрібні громадські діячі, будуть об'єднувати зусилля разом з офісом», - розповіла Людмила Денисова.
За її словами, в даний час проходить процес розробки Меморандуму про співпрацю з Міжнародним фондом «Відродження» щодо фінансування проекту «Омбудсмен +». Після цього планується зробити «інвентаризацію» близько 200 громадських моніторів, які знаходять в спеціальній базі ще з 2014 року, і провести з ними навчання.
«Будемо робити потужну команду, щоб забезпечити виконання функцій НПМ, підвищити якість моніторингових візитів і працювати на превенції порушення прав людини в місцях несвободи», - зазначила омбудсмен.
Крім того, Людмила Денисова зазначила, що при представника уповноваженого з дотримання прав людини в місцях несвободи і процесуальних дій буде створено Процесуальна рада. До складу Ради на паритетних засадах будуть включені представники державних органів виконавчої влади і громадянського суспільства. Таким чином, державні органи зможуть миттєво і ефективно реагували на звіти, Офіс Омбудсмена формує після моніторингових візитів.
Також уповноважений зазначила, що за останні 4 місяці тільки по пенітенціарній службі відкрили 11 виробництв, які стали реакцією на звіти офісу омбудсмена з інспектування місць несвободи.
Людмила Денисова та спеціальний доповідач ООН домовилися, що Нільс Мельцер надасть офісу омбудсмена звіт і рекомендації за результатами свого двотижневого моніторингового візиту в Україну.
Президент України заявив, що країна має отримати додаткові системи протиповітряної оборони вже найближчим часом, щоб захистити енергетику та населення від російських ударів у зимовий період. Він закликав партнерів діяти швидко, адже кожна затримка може коштувати життів.
Аналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
У своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.
Руслан Стефанчук відповів на хвилю критики щодо проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що документ готувався з 2019 року за участі сотень юристів, суддів, адвокатів та науковців. Він підкреслив, що процес відповідав усім стандартам нормотворення, а звинувачення у поспіху чи непрозорості є безпідставними.
Угорщина офіційно передала Україні захоплені раніше кошти та золото Ощадбанку. Президент Володимир Зеленський заявив, що це рішення стало важливим кроком у відносинах між двома країнами та подякував угорській стороні за проявлений конструктив.
Європейський Союз ухвалив історичне рішення: він стане співзасновником Спеціального трибуналу, який матиме мандат переслідувати вище політичне та військове керівництво Росії за злочин агресії проти України. У центрі уваги — особиста відповідальність Володимира Путіна, а також його найближчого оточення.
Президент України заявив, що російські війська на тимчасово окупованих територіях систематично грабують українське майно, вивозячи зерно, обладнання та навіть особисті речі людей. Він підкреслив, що це не лише військовий злочин, а й свідчення морального занепаду російської армії.
Володимир Зеленський заявив про кадрові зміни в Кабінеті Міністрів, підкресливши, що вони спрямовані на посилення ефективності державного управління. Президент наголосив, що оновлення уряду є необхідним кроком для адаптації країни до викликів війни та реформ.
Президент України заявив, що країна має отримати додаткові системи протиповітряної оборони вже найближчим часом, щоб захистити енергетику та населення від російських ударів у зимовий період. Він закликав партнерів діяти швидко, адже кожна затримка може коштувати життів.
Аналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.