В України з'явився шанс на поліпшення умов у в'язницях
Про це заявила 29 травня уповноважений з прав людини Людмила Денисова під час зустрічі зі спеціальним доповідачем ООН з питань тортур та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання Нільсом Мельцер.
Спеціального доповідача ООН цікавили особливості реалізації офісом омбудсмена функцій Національного превентивного механізму (НПМ) в Україні.
Читайте також: НАЗК викликає на допит омбудсмена Ради
Людмила Денисова розповіла, що в рамках НМП діє модель «омбудсмен +», яка передбачає участь представників громадянського суспільства в моніторингових візитах до місць несвободи.
«Необхідність використання громадських моніторів в тому, що в Україні понад 5000 місць несвободи. Кожен з них нам треба перевірити хоча б один раз в три роки. Силами Офісу неможливо зробити таку кількість візитів. Ми порахували, що можемо робити максимум 300 таких візитів на рік. Тому зрозуміло, що нам потрібні громадські діячі, будуть об'єднувати зусилля разом з офісом», - розповіла Людмила Денисова.
За її словами, в даний час проходить процес розробки Меморандуму про співпрацю з Міжнародним фондом «Відродження» щодо фінансування проекту «Омбудсмен +». Після цього планується зробити «інвентаризацію» близько 200 громадських моніторів, які знаходять в спеціальній базі ще з 2014 року, і провести з ними навчання.
«Будемо робити потужну команду, щоб забезпечити виконання функцій НПМ, підвищити якість моніторингових візитів і працювати на превенції порушення прав людини в місцях несвободи», - зазначила омбудсмен.
Крім того, Людмила Денисова зазначила, що при представника уповноваженого з дотримання прав людини в місцях несвободи і процесуальних дій буде створено Процесуальна рада. До складу Ради на паритетних засадах будуть включені представники державних органів виконавчої влади і громадянського суспільства. Таким чином, державні органи зможуть миттєво і ефективно реагували на звіти, Офіс Омбудсмена формує після моніторингових візитів.
Також уповноважений зазначила, що за останні 4 місяці тільки по пенітенціарній службі відкрили 11 виробництв, які стали реакцією на звіти офісу омбудсмена з інспектування місць несвободи.
Людмила Денисова та спеціальний доповідач ООН домовилися, що Нільс Мельцер надасть офісу омбудсмена звіт і рекомендації за результатами свого двотижневого моніторингового візиту в Україну.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.
Командир спецпідрозділу ЗСУ Мадяр заявив, що російська столиця захищається застарілими радянськими системами протиповітряної оборони, які не відповідають сучасним викликам.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що масовані українські атаки дронами на військові цілі в Росії мають змусити Кремль переглянути свої розрахунки.
Уряд Естонії підтвердив, що країна вперше знищила безпілотник, який порушив її повітряний простір. Інцидент стався у ніч на 18 травня, коли військові засоби протиповітряної оборони зафіксували невідомий апарат, що рухався з боку російського кордону.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що російська економіка зазнає серйозних втрат через удари українських сил по нафтогазовій інфраструктурі. За його словами, Москва вже змушена зупиняти роботу окремих свердловин, що є прямим наслідком українських атак.
Офіційний Київ заявив, що Москва використовує Мінськ як полігон для демонстрації ядерної сили, а це є порушенням міжнародних норм і сигналом небезпечної ескалації.
Кремлівський речник заявив, що «Москва не бачить причин для занепокоєння», тоді як український президент попередив про реальну небезпеку втягування Мінська у війну.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.