В України з'явився шанс на поліпшення умов у в'язницях
Про це заявила 29 травня уповноважений з прав людини Людмила Денисова під час зустрічі зі спеціальним доповідачем ООН з питань тортур та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання Нільсом Мельцер.
Спеціального доповідача ООН цікавили особливості реалізації офісом омбудсмена функцій Національного превентивного механізму (НПМ) в Україні.
Читайте також: НАЗК викликає на допит омбудсмена Ради
Людмила Денисова розповіла, що в рамках НМП діє модель «омбудсмен +», яка передбачає участь представників громадянського суспільства в моніторингових візитах до місць несвободи.
«Необхідність використання громадських моніторів в тому, що в Україні понад 5000 місць несвободи. Кожен з них нам треба перевірити хоча б один раз в три роки. Силами Офісу неможливо зробити таку кількість візитів. Ми порахували, що можемо робити максимум 300 таких візитів на рік. Тому зрозуміло, що нам потрібні громадські діячі, будуть об'єднувати зусилля разом з офісом», - розповіла Людмила Денисова.
За її словами, в даний час проходить процес розробки Меморандуму про співпрацю з Міжнародним фондом «Відродження» щодо фінансування проекту «Омбудсмен +». Після цього планується зробити «інвентаризацію» близько 200 громадських моніторів, які знаходять в спеціальній базі ще з 2014 року, і провести з ними навчання.
«Будемо робити потужну команду, щоб забезпечити виконання функцій НПМ, підвищити якість моніторингових візитів і працювати на превенції порушення прав людини в місцях несвободи», - зазначила омбудсмен.
Крім того, Людмила Денисова зазначила, що при представника уповноваженого з дотримання прав людини в місцях несвободи і процесуальних дій буде створено Процесуальна рада. До складу Ради на паритетних засадах будуть включені представники державних органів виконавчої влади і громадянського суспільства. Таким чином, державні органи зможуть миттєво і ефективно реагували на звіти, Офіс Омбудсмена формує після моніторингових візитів.
Також уповноважений зазначила, що за останні 4 місяці тільки по пенітенціарній службі відкрили 11 виробництв, які стали реакцією на звіти офісу омбудсмена з інспектування місць несвободи.
Людмила Денисова та спеціальний доповідач ООН домовилися, що Нільс Мельцер надасть офісу омбудсмена звіт і рекомендації за результатами свого двотижневого моніторингового візиту в Україну.
Верховна Рада ухвалила закон, який звільняє українців, чиї домівки були зруйновані внаслідок війни, від сплати комунальних послуг. Це рішення має стати важливим кроком у підтримці постраждалих громадян та відновленні соціальної справедливості.
Американський Інститут вивчення війни зафіксував різку зміну російської стратегії: замість поодиноких ударів Кремль накопичує ракети й дрони, а потім запускає їх масово, щоб паралізувати українську протиповітряну оборону.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та канцлер Олаф Шольц підтвердили, що питання передачі Україні крилатих ракет Taurus залишається відкритим. Голова комітету Бундестагу з оборони Маркус Мерц заявив, що остаточне рішення залежатиме від політичної волі уряду та оцінки ризиків ескалації.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що кілька держав офіційно звернулися до Києва з проханням поділитися досвідом та технологіями у сфері виробництва й застосування дронів. Він наголосив, що це свідчить про лідерство України у новій військовій реальності.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перейшла до нового етапу атак, спрямованих на системи водопостачання, дамби та логістичні вузли. Він наголосив, що Україна має технології для протидії, але потребує значного фінансування, аби розгорнути масове виробництво дронів-перехоплювачів.
Президент України наголосив, що різниця у поглядах між Києвом та Вашингтоном щодо Росії ускладнює узгодження спільної політики. Україна наполягає на посиленні санкцій, тоді як США вважають, що Путін готовий до завершення війни.
У столиці України відбулася масштабна зустріч міжнародних донорів, де обговорювали фінансову та технічну підтримку відновлення країни після руйнувань війни. Київ став майданчиком для діалогу про майбутнє української інфраструктури та економіки.
Президент України відзначив професіоналізм та внесок співробітників Служби безпеки, надавши їм нові генеральські звання. Це стало символічним кроком у день, коли країна вшановує роботу спецслужби.
Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на заяву прем’єра Угорщини Віктора Орбана про припинення постачання газу. У Києві наголосили, що енергетичний шантаж не зламає позицію України та лише підриває довіру до Будапешта серед європейських партнерів.
Колишній радник Білого дому Кіт Келлог порівняв президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, заявивши, що обидва лідери мають схожий стиль у політиці та комунікації, який поєднує прямоту, харизму та здатність мобілізувати суспільство.
Верховна Рада ухвалила закон, який звільняє українців, чиї домівки були зруйновані внаслідок війни, від сплати комунальних послуг. Це рішення має стати важливим кроком у підтримці постраждалих громадян та відновленні соціальної справедливості.
Американський Інститут вивчення війни зафіксував різку зміну російської стратегії: замість поодиноких ударів Кремль накопичує ракети й дрони, а потім запускає їх масово, щоб паралізувати українську протиповітряну оборону.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та канцлер Олаф Шольц підтвердили, що питання передачі Україні крилатих ракет Taurus залишається відкритим. Голова комітету Бундестагу з оборони Маркус Мерц заявив, що остаточне рішення залежатиме від політичної волі уряду та оцінки ризиків ескалації.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що кілька держав офіційно звернулися до Києва з проханням поділитися досвідом та технологіями у сфері виробництва й застосування дронів. Він наголосив, що це свідчить про лідерство України у новій військовій реальності.