Вибори в парламент України: ТОП-4 партії, які подолали 5% бар'єр
Соціологи визначили п'ять політичних сил в Україні, які з великою часткою ймовірності проходять "на свої місця" до Верховної Ради після парламентських виборів.
Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.
Так, видання відзначає наступні політсили, які зможуть зайти в український парламент вже цьогоріч:
Партія "Слуга народу",
"Опозиційна платформа - За життя",
"Блок Петра Порошенка "Солідарність".
ВО "Батьківщина".
Ці партії, за даними експертів, змогли подолати 5% бар'єр на парламентських виборах. На такі результати соцопитування центру "Соціальний моніторинг", Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка та Соціологічної групи "Рейтинг", посилається джерело.
Так, згідно з соцдослідженням, серед усіх опитаних за партію "Слуга народу" готові проголосувати 29,5% (серед тих, хто визначився і голосуватиме - 39,9%), за "Опозиційну платформу - За життя" - 8,1% (10,9%), "Блок Петра Порошенка "Солідарність"- 7,8% (10,6%), ВО "Батьківщина"- 6,7% (9,1%).
За партію "Честь і сила" Ігоря Смешка проголосували 3,8% всіх респондентів (5,1% тих, хто визначився), за "Громадянську позицію" - 3,7% (5,0%), за "Опозиційний блок - партія миру та розвитку"- 2,6% (3,5%), за Радикальну партію Олега Ляшка - 2,4% (3,3%), за ВО "Свобода"- 1,8% (2,4%), за об'єднання "Самопоміч" - 1,5% (2,0%).
Партія Святослава Вакарчука набрала б 0,7% голосів опитаних (0,9% тих, хто визначився), а також інші представлені в опитуванні партії набрали менше 0,5% голосів виборців.
На питання "За яку партію ви проголосували б, якби тієї, яку ви вибрали, не було б в списку" 9,4% респондентів відповіли, що за "Слугу народу", по 4,5% - за "Опозиційну платформу - За життя" і партію "Сила і честь", по 4,4% - за ВО "Батьківщина" і "Громадянську позицію", 4,2% - за "Опозиційний блок - партія миру і розвитку", 3,4% - за Радикальну партію Олега Ляшка, 2,6% - за об'єднання "Самопоміч", 2,5% - за партію Святослава Вакарчука, 2,2% - за БПП "Солідарність". За інші партії проголосували б менше 2% виборців.
До ідеї об'єднання ВО "Батьківщина" та партії "Слуга народу" і спільної участі у виборах 29,7% респондентів ставляться позитивно, 49,2% - негативно, 21,1% - не змогли відповісти.
До об'єднання ВО "Батьківщина" і "Опозиційної платформи - За життя" 17,8% опитаних ставляться позитивно, 57,4% - негативно, 24,9% - не змогли відповісти.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.