Вибори в парламент України: ТОП-4 партії, які подолали 5% бар'єр
Соціологи визначили п'ять політичних сил в Україні, які з великою часткою ймовірності проходять "на свої місця" до Верховної Ради після парламентських виборів.
Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.
Так, видання відзначає наступні політсили, які зможуть зайти в український парламент вже цьогоріч:
Партія "Слуга народу",
"Опозиційна платформа - За життя",
"Блок Петра Порошенка "Солідарність".
ВО "Батьківщина".
Ці партії, за даними експертів, змогли подолати 5% бар'єр на парламентських виборах. На такі результати соцопитування центру "Соціальний моніторинг", Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка та Соціологічної групи "Рейтинг", посилається джерело.
Так, згідно з соцдослідженням, серед усіх опитаних за партію "Слуга народу" готові проголосувати 29,5% (серед тих, хто визначився і голосуватиме - 39,9%), за "Опозиційну платформу - За життя" - 8,1% (10,9%), "Блок Петра Порошенка "Солідарність"- 7,8% (10,6%), ВО "Батьківщина"- 6,7% (9,1%).
За партію "Честь і сила" Ігоря Смешка проголосували 3,8% всіх респондентів (5,1% тих, хто визначився), за "Громадянську позицію" - 3,7% (5,0%), за "Опозиційний блок - партія миру та розвитку"- 2,6% (3,5%), за Радикальну партію Олега Ляшка - 2,4% (3,3%), за ВО "Свобода"- 1,8% (2,4%), за об'єднання "Самопоміч" - 1,5% (2,0%).
Партія Святослава Вакарчука набрала б 0,7% голосів опитаних (0,9% тих, хто визначився), а також інші представлені в опитуванні партії набрали менше 0,5% голосів виборців.
На питання "За яку партію ви проголосували б, якби тієї, яку ви вибрали, не було б в списку" 9,4% респондентів відповіли, що за "Слугу народу", по 4,5% - за "Опозиційну платформу - За життя" і партію "Сила і честь", по 4,4% - за ВО "Батьківщина" і "Громадянську позицію", 4,2% - за "Опозиційний блок - партія миру і розвитку", 3,4% - за Радикальну партію Олега Ляшка, 2,6% - за об'єднання "Самопоміч", 2,5% - за партію Святослава Вакарчука, 2,2% - за БПП "Солідарність". За інші партії проголосували б менше 2% виборців.
До ідеї об'єднання ВО "Батьківщина" та партії "Слуга народу" і спільної участі у виборах 29,7% респондентів ставляться позитивно, 49,2% - негативно, 21,1% - не змогли відповісти.
До об'єднання ВО "Батьківщина" і "Опозиційної платформи - За життя" 17,8% опитаних ставляться позитивно, 57,4% - негативно, 24,9% - не змогли відповісти.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.