Вибори в Україні: у ЦВК опрацьовано близько 34% протоколів
На парламентських виборах сформувалася п'ятірка політичних партій, які заходять в український парламент.
Центральна виборча комісія підрахувала 33,79 відсотка протоколів на позачергових виборах до Верховної Ради України, повідомляє Радіо Свобода, посилаючись на дані Виборчкому.
5% бар'єр був подоланий партіями "Слуга народу", "Опозиційна платформа – За життя", "Європейська солідарність", "Батьківщина" і "Голос".
На даний момент за цифрами, опублікованими на сайті ЦВК, у Верховну Раду не проходять представники партій "Сила і честь" (3,73%), "Радикальної партії" (3,96%), "Опозиційний блок" (3,22%).
Перше місце, за даними ЦВК, займає пропрезидентська партія "Слуга народу" (42,15%).
Значно відстають від лідера "Опозиційна платформа – За життя" (12,7%), "Європейська солідарність" (8,72%), "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (8,17%), партія "Голос" (6,41%).
Для порівняння наводимо дані екзит-полу:
«Слуга народу» – 44,2%
"Опозиційна платформа — За життя" - 11,4%
"Європейська солідарність" – 8,8%
ВО "Батьківщина"– 7,4%
"Голос" – 6,5%.
Нагадаємо, ЦВК опрацювала 95% протоколів із закордонних виборчих дільниць.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.