Від Африки до фронту проти РФ: ексвагнерівці вливаються в РДК
До лав Російського добровольчого корпусу (РДК) переходять колишні бійці ПВК “Вагнер”, які раніше воювали в Африці. Це свідчить про нову хвилю переформатування російських найманців, що після розпаду структури Пригожина шукають нові можливості для участі у війні проти Кремля.
Колишні бійці ПВК “Вагнер”, які брали участь у бойових діях на африканському континенті, приєднуються до Російського добровольчого корпусу. Це формування, що воює на боці України, стає новим притулком для тих, хто розчарувався у політиці Кремля та прагне продовжити боротьбу вже проти російської влади.
Після загибелі Євгена Пригожина та фактичного розпаду “Вагнера” багато найманців залишилися без чіткої структури та командування. Частина з них повернулася до Росії, інші шукали нові контракти за кордоном. Тепер же з’являється тенденція переходу до РДК — організації, яка позиціонує себе як антиімперський рух і бере участь у бойових діях проти російських військ на території України.
За даними джерел, колишні вагнерівці мають значний бойовий досвід, зокрема у країнах Африки, де вони виконували завдання з охорони режимів та придушення повстань. Їхній прихід до РДК може посилити бойові можливості корпусу та надати йому додаткову експертизу у веденні складних операцій.
Для України це означає, що частина російських військових ресурсів фактично переходить на бік противників Кремля. Це не лише посилює РДК, а й демонструє внутрішню кризу в російській системі найманців, яка після ліквідації “Вагнера” втратила контроль над багатьма бійцями.
Перехід колишніх вагнерівців до РДК є символом розпаду старих імперських структур та формування нових сил, які виступають проти Кремля. Для України це шанс отримати додатковий бойовий ресурс і водночас доказ того, що навіть російські найманці дедалі частіше обирають шлях боротьби проти власної влади.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
ПолітикаБританський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
ПолітикаПрезидент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
ПолітикаГенеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
ПолітикаУкраїнські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
ПолітикаПісля нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
ПолітикаУ ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
ПолітикаУкраїнський дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
ПолітикаБританський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
ПолітикаПрезидент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.