Відосиків замало, – експерт розповів, чому Банкова програє інформаційну кампанію опозиції (Відео)
Після появи на телебаченні з критикою дій Банкової ексспікера Дмитра Разумкова та ексміністра Арсена Авакова у президента побільшало складних політичних опонентів. Чи вистачить владі ресурсів для боротьби на декілька фронтів, ASPI news пояснив нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
"З грошима у Банкової проблем немає. А ось з інтелектуальним ресурсом в Офісі президента складно. Влада намагається наразі гарячково розв'язати проблему відсутності власного лояльного інформаційного телеканалу. Намагаються розкрутити телеканал "Дом", але не дуже виходить. Поки лояльною є група 1+1. Нейтральні до влади канали олігарха Віктора Пінчука – вони не критикують президента, але й не вихваляють. Всі інші ресурси жалю та співчуття до Зеленського не мають. Виявилося, що проти інформаційних машин самих відосиків недостатньо – потрібні свої інформканали", – зазначив експерт.
Нардеп VIII скликання звертає увагу, що Банкова десь проґавила появу нових опонентів серед політикуму, позаяк два роки після перемоги на виборах Зе-команда головним своїм ворогом вважала Петра Порошенка й усі медійні пушки спрямовували в його бік.
"Успіху це не мало – п'ятий президент не лише зберіг своїх прихильників, але й збільшив підтримку. А сьогодні з'ясувалося, що політики з пулу олігарха Ріната Ахметова – Дмитро Разумков, Арсен Аваков, Арсеній Яценюк, Володимир Гройсман – якраз й забирають виборців Зеленського. Свого часу канали лідера ОПЗЖ Віктора Медведчука били по виборцях чинної влади. Медведчуківські медіа у підсумку вимкнули. Провернути наразі такий самий трюк з каналами Ахметова вже не вийде. Якщо у ситуації зі 112-м, NewsOne та ZiK можна було послатися на російське фінансування та підтримку тероризму, то закриття телеканалів "Медіагрупи "Україна" буде сприйматися скрізь, зокрема на Заході, як наступ на свободу слова та розправа з політичними опонентами. Я не виключаю, що влада захоче домовитися з Ахметовим. Але, як запхати джина назад до пляшки? Куди дівати Разумкова, Авакова, Гройсмана та Яценюка? Тому, ймовірно, максимум, про що вони зможуть домовитися – про певне зниження градусу критики. І це є великою проблемою для Зеленського. Війна, економічна криза, коронавірус тощо. А телеканали дуже гарно всі ці негаразди комунікують", – підкреслив Черненко.
Ймовірно, провал інформаційної політики Банкової можна було спрогнозувати ще у 2019 році, коли тодішній глави Офісу президента Андрій Богдан заявив, що "новим обличчям" журналісти для комунікації з суспільством непотрібні.
"Великою помилкою було переконання Зе-команди, що вони перемогли на виборах завдяки СММ та діджиталізації. Насправді вони перемогли за допомогою 1+1. Не забуваймо, що цей телеканал розкручував Зеленського останні 10 років, який кожних вихідних ставав членом багатьох українських родин. На хвилі успіху вони вирішили, що традиційні ЗМІ їм непотрібні. З'ясувалося, що це не зовсім так", – підсумував Черненко.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.