VIP-агітація Зеленського замість Держбюджету-2021: чому нардепи провалили розгляд головного фінансового документа країни
Замість ухвалення в першому читанні законопроєкту про Держбюджет, завтра, 20 жовтня, народні депутати вислухають у парламенті промову президента. Чому Володимир Зеленський вирішив звернутися до Верховної Ради саме за п’ять днів до початку місцевих виборів, з'ясовувало ASPI news.
"Згідно з регламентом, бюджетний комітет мав би розглянути законопроєкт до 15 жовтня, а Верховна Рада – у першому читанні не пізніше 20 жовтня. Очевидно, що в терміни ми уже не вписуємось. З вини влади бюджетний процес зривається", – написав в Telegram- каналі нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко.
До того ж 16 жовтня засідання парламентського бюджетного комітету, на якому повинні були затвердити поправки до проєкту Держбюджету, було скасовано через відсутність кворуму. Так присутніми виявилися лиш 11 членів комітету з 36. А з 19 нардепів від "Слуги народу" було лише п’ятеро. Офіційна причина – велика кількість депутатів, заражених COVID-19.
Тому 19 жовтня під час погоджувальної ради парламенту спікер ВР Дмитро Разумков офіційно підтвердив, що голосування Держбюджету переноситься на невизначений термін. Проте Разумков пообіцяв, що "бюджетної ночі не буде". Завтра парламент проголосує постанову №4228 про боротьбу з епідемією коронавірусу в Україні. Документ вже підписали всі голови парламентських фракцій. Передбачаються, зокрема, організація штабу боротьби з COVID-19 на чолі з президентом, проведення масових тестувань, створення мобільних медичних бригад, перепрофілювання лікарень під відділення для лікування хворих на коронавірус, збільшення потужностей лабораторій тощо.
Свою версію зриву бюджетного процесу назвав нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк. За його інформацією, в парламенті катастрофічно не вистачає голосів навіть для ухвали законопроєкту у першому читанні. За найоптимістичнішими оцінками, поки що наявні не більше 220 голосів. "Всередині фракції "Слуги народу" випадає велика частина депутатів, орієнтованих на Ігоря Коломойського. Не приїдуть хворі та депутати, які активно займаються місцевими виборами. До того ж далеко не всі фракції у ВР готові підтримати уряд та Офіс президента", – зазначив Железняк.
Днями нардеп від "Слуги народу" Олександр Дубінський в етері телеканалу ZIK заявив, що парламент розгляне проєкт Держбюджету не раніше 5 листопада. "З 25 жовтня до 4 листопада будуть підраховувати голоси та оприлюднювати результати виборів, тому депутати будуть залучені у роботі на округах. І, можило, з 5 листопада ми спочатку зможемо провести засідання бюджетного комітету, а потім і парламенту", – підкреслив Дубінський.
На думку нардепа розглядати бюджет напередодні виборів стало б провалом для парламенту, бо у казну на наступний рік закладається колосальна фінансова діра. "Наразі, піднявши ці питання в парламенті, виборці почують, що в бюджеті немає грошей на дороги, на лікарні, на освіту, ні на що. Показати ті цифри й почати їх обговорювати в парламенті – це підстава для того, щоб люди просто розчарувалися і не пішли на вибори, або пішли з боку опозиції і проголосували проти чинної партії влади. Тому я думаю ситуація відкладена приблизно до 5 листопада. Але, знову ж таки, це буде бюджет скандалу, тому що там грошей немає і ресурсів наповнення цього бюджету теж немає", – повідомив Дубинський.
Дійсно, проєкт Держбюджету-2021, який уряд запропонував на розгляд парламенту у вересні, нардепи всіх фракцій та груп дружно розкритикували. Так, Кабмін заклав у законопроєкт 270,35 мільярда граничного обсягу дефіциту бюджету. Основними пріоритетами міністр фінансів Сергій Марченко назвав підвищення мінімальної зарплати, якісну освіту, доступну медицину та COVID-вакцинацію. Втім, проєкт не підтримали навіть два міністри – глава МОЗ Максим Степанов та керівник Мінекології Роман Абрамовський. На думку ж більшості депутатів, документ в чинному вигляді є "катастрофою" й до нього на момент скасування засідання бюджетного комітету вже подали понад 5 тисяч поправок.
Натомість з щорічним посланням у Верховній Раді 20 жовтня виступить президент. Також перед депутатами звітує міністр охорони здоров'я Степанов. Про що буде говорити очільник МОЗ більш-менш зрозуміло. В країні лютує COVID-19, тому не виключена прилюдна різка критика міністра. Хоча, нагадаємо, Степанов є №1 виборчого списку "Слуги народу" на виборах до стратегічно важливої Одеської облради. І звільняти його або влаштовувати публічну прочуханку напередодні виборов було б для влади недалекоглядно.
Ще 15 жовтня президент надіслав офіційного листа голові Верховної Ради Разумкову, де запропонував депутатам заслухати його послання про "внутрішнє та зовнішнє становище України" 20 жовтня. Ймовірно, президент за п’ять днів до місцевих виборів розповідатиме про успіхи та досягнення владної команди. У внутрішній політиці, очевидно, наголос буде робитися на ході "великого будівництва": яку кількість доріг та інших об’єктів звели, та скільки при цьому працевлаштували людей. Ймовірно, вкотре ми почуємо про "перемир'я" на Донбасі. Не виключено, що Зеленський надасть якісь пояснення щодо дивних "5 питань президента".
Напевно, у зовнішньополітичній промові не обійдеться без згадок про саміт Україна-ЄС та підписання договору між Великою Британією та Україною. Можливо, президент підкреслить міжнародну підтримку нашої держави та згадає про військові навчання "Об'єднані зусилля-2020". Проте, сумнівно, що глава держави зачепить тему перемовин з МВФ, оскільки успіхів на цьому тлі немає за будь-якої інтерпретації.
Деякі нардепи підозрюють, що Зеленський анонсує відставку декількох міністрів уряду. Проте оглядачі впевнені, що перед виборами чинному Кабміну нічого не загрожує, а всі гучні звільнення відбудуться вже після закінчення народного голосування. Зрештою, зараз голова уряду Денис Шмигаль бере активну участь у VIP-агітації на користь партії "Слуга народу".
Тому на громадян чекає стандартна передвиборча промова голови держави. Цікаво лише, скільки разів під час виступу Зеленський вимовить партійні гасла: "Україна – це ти" та "Буде так, як вирішиш ти". За словами нардепа III-VI скликань, політолога Тараса Чорновола: "Наразі президент держави, котра воює, котра потерпає від коронавірусу, не займається своїми прямими посадовими обов’язками, а працює агітатором партії "Слуга народу" на місцевих виборах".
ПолітикаІран офіційно пригрозив Україні ударами, заявивши, що вся її територія перетворилася на «законну ціль» через допомогу Ізраїлю у війні проти Тегерану. Це загострення може втягнути Київ у новий конфлікт, попри те що головна війна триває з Росією.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський під час інтерв’ю французькому радіо France Inter розповів про свої стосунки з Дональдом Трампом. Він визнав, що їхні контакти є робочими, але непростими, і жартома припустив, що Трамп іноді ставиться до нього як до сина, хоча «у нього вже є діти, а в мене є батьки».
ПолітикаПрезидент США Дональд Трамп у черговому інтерв’ю заявив, що Володимир Зеленський має швидко укласти угоду з Росією, адже «Путін готовий до домовленостей». Він також відкинув пропозицію України допомогти у боротьбі з іранськими безпілотниками, підкресливши, що Вашингтон не потребує підтримки Києва у цьому питанні.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Росія використовує високі ціни на нафту та послаблення санкцій для фінансування виробництва дронів Shahed, які передає Ірану. За його словами, цей «бартер» створює нову загрозу на Близькому Сході та демонструє, що Кремль інвестує ресурси виключно у зброю, а не в економіку чи розвиток.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни наголошують, що рішення президента США Дональда Трампа щодо пом’якшення санкцій на російську нафту стало рятівним колом для Кремля. Завдяки цьому Росія уникнула економічного колапсу, отримала додаткові ресурси та змогла продовжити фінансування війни проти України, що суттєво змінило баланс сил на полі бою.
ПолітикаПосол США при НАТО Меттью Вітакер заявив, що немає публічних доказів участі Росії у війні на боці Ірану, а навіть якщо така допомога існує — вона не приносить результатів, адже іранські сили зазнають поразок.
ПолітикаОлександр Сирський заявив, що російська армія зазнає таких масштабних втрат на фронті, що вже три місяці поспіль вони перевищують кількість новобранців, яких Кремль може залучити. Попри це Москва не припиняє наступальні дії.
ПолітикаПрезидент України порівняв процес організації тристоронніх переговорів із нескінченним серіалом, де кожна серія завершується новим перенесенням. Київ готовий до зустрічі будь-де, але США наполягають на власних умовах, а Росія блокує компроміс.
ПолітикаПрезидент України заявив, що рішення Вашингтона дозволити продаж російської нафти з танкерів відкриває Москві шлях до нових доходів, які Кремль використає для виробництва зброї та дронів. На думку Зеленського, це не сприятиме миру, а навпаки — підживить агресію.
ПолітикаПрезидент України заявив, що слова Дональда Трампа про непотрібність допомоги Києва у боротьбі з іранськими дронами не змінюють суті — Україна і США продовжують співпрацювати, а Київ вдячний за можливість купувати сучасну зброю.
ПолітикаІран офіційно пригрозив Україні ударами, заявивши, що вся її територія перетворилася на «законну ціль» через допомогу Ізраїлю у війні проти Тегерану. Це загострення може втягнути Київ у новий конфлікт, попри те що головна війна триває з Росією.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський під час інтерв’ю французькому радіо France Inter розповів про свої стосунки з Дональдом Трампом. Він визнав, що їхні контакти є робочими, але непростими, і жартома припустив, що Трамп іноді ставиться до нього як до сина, хоча «у нього вже є діти, а в мене є батьки».
ПолітикаПрезидент США Дональд Трамп у черговому інтерв’ю заявив, що Володимир Зеленський має швидко укласти угоду з Росією, адже «Путін готовий до домовленостей». Він також відкинув пропозицію України допомогти у боротьбі з іранськими безпілотниками, підкресливши, що Вашингтон не потребує підтримки Києва у цьому питанні.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Росія використовує високі ціни на нафту та послаблення санкцій для фінансування виробництва дронів Shahed, які передає Ірану. За його словами, цей «бартер» створює нову загрозу на Близькому Сході та демонструє, що Кремль інвестує ресурси виключно у зброю, а не в економіку чи розвиток.