Високий темп і низька якість: підведені підсумки перших трьох місяців роботи нового парламенту
Депутати прогулюють, завалюють Верховну Раду законодавчим спамом і не підтримують ініціативи уряду.
Такі підсумки дослідження, проведеного експертами Комітету виборців України, передає кореспондент ASPI.
З 29 серпня по 21 листопада в парламенті зареєстрували 1193 законопроєкти більшість з яких ініціювали депутати "Слуги народу" - 527 проєктів. Але більше половини із загальної кількості отримали негативний висновок юридичного управління Верховної Ради через неточності і протиріччя з чинними нормативними актами.
У підсумку, за підрахунками КВУ, лише 10-12% проєктів стають законами. В цілому за три місяці роботи Верховної Ради IX скликання ухвалено 72 закони. На кожне засідання припадає до 30 законопроєктів.
Експерти звертають увагу, що більшість проєктів подають народні депутати.
"Депутати зловживають правом законодавчої ініціативи, стверджує експерт КВУ Денис Рибачок, представляючи результати дослідження. - У західних країнах більшість законопроєктів реєструє уряд. А у нас депутати пишуть проєкти, самі їх ухвалююють, а потім уряду доводиться шукати шляхи їх виконання".
В результаті з 63 законодавчих ініціатив Кабінету міністрів парламент підтримав лише 11.
"Парламент підтримав лише 14% урядових ініціатив, це катастрофічно низький показник, - стверджує генеральний директор КВУ Олексій Кошель. - Взаємодія з Кабміном залишається найбільшою проблемою парламенту".
При цьому 21 ухвалений закон депутатам з парламентської більшості довелося ухвалитии, залучаючи голоси колег з інших фракцій. Ситуативним союзником "Слуги народу" в парламенті, згідно з даними КВУ, стала фракція "Голос", яка підтримала 57% законопроєктів.
У той же час 96 народних депутатів брали участь менше ніж в половині засідань. Серед найбільш злісних прогульників - члени фракції "Опозиційна платформа - За життя" Вадим Рабінович, Юрій Бойко, Вадим Столар і Юлія Льовочкіна.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.