Високий темп і низька якість: підведені підсумки перших трьох місяців роботи нового парламенту
Депутати прогулюють, завалюють Верховну Раду законодавчим спамом і не підтримують ініціативи уряду.
Такі підсумки дослідження, проведеного експертами Комітету виборців України, передає кореспондент ASPI.
З 29 серпня по 21 листопада в парламенті зареєстрували 1193 законопроєкти більшість з яких ініціювали депутати "Слуги народу" - 527 проєктів. Але більше половини із загальної кількості отримали негативний висновок юридичного управління Верховної Ради через неточності і протиріччя з чинними нормативними актами.
У підсумку, за підрахунками КВУ, лише 10-12% проєктів стають законами. В цілому за три місяці роботи Верховної Ради IX скликання ухвалено 72 закони. На кожне засідання припадає до 30 законопроєктів.
Експерти звертають увагу, що більшість проєктів подають народні депутати.
"Депутати зловживають правом законодавчої ініціативи, стверджує експерт КВУ Денис Рибачок, представляючи результати дослідження. - У західних країнах більшість законопроєктів реєструє уряд. А у нас депутати пишуть проєкти, самі їх ухвалююють, а потім уряду доводиться шукати шляхи їх виконання".
В результаті з 63 законодавчих ініціатив Кабінету міністрів парламент підтримав лише 11.
"Парламент підтримав лише 14% урядових ініціатив, це катастрофічно низький показник, - стверджує генеральний директор КВУ Олексій Кошель. - Взаємодія з Кабміном залишається найбільшою проблемою парламенту".
При цьому 21 ухвалений закон депутатам з парламентської більшості довелося ухвалитии, залучаючи голоси колег з інших фракцій. Ситуативним союзником "Слуги народу" в парламенті, згідно з даними КВУ, стала фракція "Голос", яка підтримала 57% законопроєктів.
У той же час 96 народних депутатів брали участь менше ніж в половині засідань. Серед найбільш злісних прогульників - члени фракції "Опозиційна платформа - За життя" Вадим Рабінович, Юрій Бойко, Вадим Столар і Юлія Льовочкіна.
У Кремлі зробили нову заяву про можливе «перемир’я» 9 травня, прив’язавши його до символічної дати Дня перемоги. Російська влада намагається подати це як політичний жест, проте експерти наголошують: йдеться радше про пропагандистський крок, ніж про реальну готовність до миру.
Президент Володимир Зеленський відреагував на нові російські удари, заявивши, що Україна продовжить захищати себе та відповідати на агресію. Він наголосив, що кожна атака Кремля лише зміцнює рішучість українського народу та армії, а також підкреслив важливість підтримки союзників у цей критичний час.
Президент Володимир Зеленський заявив, що головним ризиком будь-якого перемир’я з Росією є можливість використання його Кремлем для перегрупування сил та підготовки нових атак.
Президент Володимир Зеленський попередив, що дальність українських ударів по території Росії буде збільшуватися. Він наголосив, що це є прямою відповіддю на агресію Кремля та постійні атаки проти України.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається зірвати домовленості України щодо постачання сучасних дронів, розглядаючи такі угоди як загрозу своїй військовій перевазі.
Президент Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, аби зменшити її агресію та не допустити втягування Білорусі у війну. Він наголосив, що саме рішучі дії союзників можуть зупинити Кремль від розширення фронту та використання Мінська як нового плацдарму.
Україна готується з’ясувати деталі пропозицій команди Дональда Трампа щодо можливого перемир’я та мирної угоди.
У День перемоги: Кремль заговорив про можливе перемир’я з Україною, намагаючись використати символічну дату для політичного сигналу. Російські представники натякнули на готовність до переговорів, але лише на власних умовах, що викликало скепсис у Києві та серед міжнародних партнерів.
Володимир Путін під час розмови з президентом США Дональдом Трампом дав сигнал про свої плани щодо війни проти України, що було зафіксовано аналітиками Інституту вивчення війни (ISW).
Президент США Дональд Трамп після розмови з Володимиром Путіним зробив гучну заяву, в якій переплутав Іран з Україною, коментуючи військові поразки Росії. Він наголосив, що Москва «зазнала поразки у воєнному плані», але його обмовка одразу стала предметом обговорення у медіа та політичних колах.
У Кремлі зробили нову заяву про можливе «перемир’я» 9 травня, прив’язавши його до символічної дати Дня перемоги. Російська влада намагається подати це як політичний жест, проте експерти наголошують: йдеться радше про пропагандистський крок, ніж про реальну готовність до миру.
Президент Володимир Зеленський відреагував на нові російські удари, заявивши, що Україна продовжить захищати себе та відповідати на агресію. Він наголосив, що кожна атака Кремля лише зміцнює рішучість українського народу та армії, а також підкреслив важливість підтримки союзників у цей критичний час.
Президент Володимир Зеленський заявив, що головним ризиком будь-якого перемир’я з Росією є можливість використання його Кремлем для перегрупування сил та підготовки нових атак.
Президент Володимир Зеленський попередив, що дальність українських ударів по території Росії буде збільшуватися. Він наголосив, що це є прямою відповіддю на агресію Кремля та постійні атаки проти України.