Високий темп і низька якість: підведені підсумки перших трьох місяців роботи нового парламенту
Депутати прогулюють, завалюють Верховну Раду законодавчим спамом і не підтримують ініціативи уряду.
Такі підсумки дослідження, проведеного експертами Комітету виборців України, передає кореспондент ASPI.
З 29 серпня по 21 листопада в парламенті зареєстрували 1193 законопроєкти більшість з яких ініціювали депутати "Слуги народу" - 527 проєктів. Але більше половини із загальної кількості отримали негативний висновок юридичного управління Верховної Ради через неточності і протиріччя з чинними нормативними актами.
У підсумку, за підрахунками КВУ, лише 10-12% проєктів стають законами. В цілому за три місяці роботи Верховної Ради IX скликання ухвалено 72 закони. На кожне засідання припадає до 30 законопроєктів.
Експерти звертають увагу, що більшість проєктів подають народні депутати.
"Депутати зловживають правом законодавчої ініціативи, стверджує експерт КВУ Денис Рибачок, представляючи результати дослідження. - У західних країнах більшість законопроєктів реєструє уряд. А у нас депутати пишуть проєкти, самі їх ухвалююють, а потім уряду доводиться шукати шляхи їх виконання".
В результаті з 63 законодавчих ініціатив Кабінету міністрів парламент підтримав лише 11.
"Парламент підтримав лише 14% урядових ініціатив, це катастрофічно низький показник, - стверджує генеральний директор КВУ Олексій Кошель. - Взаємодія з Кабміном залишається найбільшою проблемою парламенту".
При цьому 21 ухвалений закон депутатам з парламентської більшості довелося ухвалитии, залучаючи голоси колег з інших фракцій. Ситуативним союзником "Слуги народу" в парламенті, згідно з даними КВУ, стала фракція "Голос", яка підтримала 57% законопроєктів.
У той же час 96 народних депутатів брали участь менше ніж в половині засідань. Серед найбільш злісних прогульників - члени фракції "Опозиційна платформа - За життя" Вадим Рабінович, Юрій Бойко, Вадим Столар і Юлія Льовочкіна.
ПолітикаСпроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
ПолітикаМасовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
ПолітикаМіністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
ПолітикаУкраїна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
ПолітикаПрезидент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
ПолітикаМіністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
ПолітикаСамопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
ПолітикаСполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
ПолітикаВідповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
ПолітикаСпроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
ПолітикаМасовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
ПолітикаМіністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.