Високий темп і низька якість: підведені підсумки перших трьох місяців роботи нового парламенту
Депутати прогулюють, завалюють Верховну Раду законодавчим спамом і не підтримують ініціативи уряду.
Такі підсумки дослідження, проведеного експертами Комітету виборців України, передає кореспондент ASPI.
З 29 серпня по 21 листопада в парламенті зареєстрували 1193 законопроєкти більшість з яких ініціювали депутати "Слуги народу" - 527 проєктів. Але більше половини із загальної кількості отримали негативний висновок юридичного управління Верховної Ради через неточності і протиріччя з чинними нормативними актами.
У підсумку, за підрахунками КВУ, лише 10-12% проєктів стають законами. В цілому за три місяці роботи Верховної Ради IX скликання ухвалено 72 закони. На кожне засідання припадає до 30 законопроєктів.
Експерти звертають увагу, що більшість проєктів подають народні депутати.
"Депутати зловживають правом законодавчої ініціативи, стверджує експерт КВУ Денис Рибачок, представляючи результати дослідження. - У західних країнах більшість законопроєктів реєструє уряд. А у нас депутати пишуть проєкти, самі їх ухвалююють, а потім уряду доводиться шукати шляхи їх виконання".
В результаті з 63 законодавчих ініціатив Кабінету міністрів парламент підтримав лише 11.
"Парламент підтримав лише 14% урядових ініціатив, це катастрофічно низький показник, - стверджує генеральний директор КВУ Олексій Кошель. - Взаємодія з Кабміном залишається найбільшою проблемою парламенту".
При цьому 21 ухвалений закон депутатам з парламентської більшості довелося ухвалитии, залучаючи голоси колег з інших фракцій. Ситуативним союзником "Слуги народу" в парламенті, згідно з даними КВУ, стала фракція "Голос", яка підтримала 57% законопроєктів.
У той же час 96 народних депутатів брали участь менше ніж в половині засідань. Серед найбільш злісних прогульників - члени фракції "Опозиційна платформа - За життя" Вадим Рабінович, Юрій Бойко, Вадим Столар і Юлія Льовочкіна.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.