Вітренко з третьої спроби очолив міністерство енергетики, – нардепка Шкрум пояснила, кому це вигідно (Відео)
Верховна Рада підтримала законопроєкт президента Володимира Зеленського, котрий повернув ширші повноваження виконуючим обов'язки міністрів. Якими будуть наслідки такого кроку нардепів, з'ясовувало ASPI news.
Наразі Юрій Вітренко досі не є повноцінним міністром енергетики та віцепрем’єром, втім, він може виконувати усі функції, передбачені для цієї посади, фактично роками. Законопроєкт Зеленського про державну службу підтримала рекордна для останнього часу кількість нардепів фракції "Слуги народу" (226). А також – групи "За майбутнє" (18) та "Довіра" (17) й позафракційні (6). Не підтримали зміни фракції "Європейська Солідарність", ОПЗЖ, "Батьківщина" та "Голос".
Нагадаємо, раніше Верховна Рада двічі провалила призначення Вітренка на посаду міністра енергетики. Спочатку його кандидатуру не підтримала умовна група олігарха Ріната Ахметова, згодом від цієї ідеї відмовилася умовна група олігарха Ігоря Коломойського.
Оглядачі одразу звернули увагу на відновленні монобільшості під час голосування за президентські правки. Подейкують, що, по-перше, таке об'єднання "слуг" стало можливим перед загрозою дострокових парламентських виборів, на які натякає Офіс президента вже кілька місяців. Згідно з соціологією, більшість з чинних нардепів "Слуги народу" до парламенту вже ніколи не потраплять. По-друге, можливо це була разова акція покори нардепів, стимульована фінансовими інструментами. Хай там як, проте керованість фракції була відновлена. Наскільки вона виявиться тривалою, побачимо під час розгляду наступного принципового питання.
Втім, Офіс президента вже й так отримав серйозний важіль впливу на уряд, оскільки відтепер не має обов’язково просувати своїх кандидатів у міністри через Верховну Раду. Можливість фактично одноосібного призначення будь-яких топ-чиновників дають Зеленському можливість відправити у відставку токсичний уряд Шмигаля та не перейматись кулуарними домовленостями з нардепами щодо осіб наступників чинного Кабміну. Залишилося лише знайти та умовити достатню кількість професіоналів, а з цим існують певні проблеми, бо ще одних провалів на кшталт недолугої організації боротьби з COVID-19 або розвалу енергетичної системи країни теперішня влада може вже не пережити.
"В.о. міністра не може бути вічним, – зазначила нардепка від "Батьківщини" Альона Шкрум. – Це суперечить Конституції та й загалом здоровому глузду. Мають бути хоч якісь часові обмеження. Він не може також продавати майно міністерства, його підприємства та звільняти підлеглих. Він – лише тимчасова перехідна фігура до повноцінного призначеного за усіма правилами міністра. Якщо кандидатуру міністра не голосують у парламенті, то це значить, що представники багатьох груп та регіонів у країні не бажають бачити цю людину в уряді. Кому це вигідно? Лише олігархам, оскільки така людина буде підконтрольна лише їм. Таким чином, порушується сама демократична система стримань та противаг".
Раніше Верховна Рада підтримала правки Зеленського й ухвалила законопроєкт про держслужбу. Також ASPI news писали, як кандидат Ігоря Коломойського замінив людину Ріната Ахметова на посаді міністра енергетики.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.