Вітренко з третьої спроби очолив міністерство енергетики, – нардепка Шкрум пояснила, кому це вигідно (Відео)
Верховна Рада підтримала законопроєкт президента Володимира Зеленського, котрий повернув ширші повноваження виконуючим обов'язки міністрів. Якими будуть наслідки такого кроку нардепів, з'ясовувало ASPI news.
Наразі Юрій Вітренко досі не є повноцінним міністром енергетики та віцепрем’єром, втім, він може виконувати усі функції, передбачені для цієї посади, фактично роками. Законопроєкт Зеленського про державну службу підтримала рекордна для останнього часу кількість нардепів фракції "Слуги народу" (226). А також – групи "За майбутнє" (18) та "Довіра" (17) й позафракційні (6). Не підтримали зміни фракції "Європейська Солідарність", ОПЗЖ, "Батьківщина" та "Голос".
Нагадаємо, раніше Верховна Рада двічі провалила призначення Вітренка на посаду міністра енергетики. Спочатку його кандидатуру не підтримала умовна група олігарха Ріната Ахметова, згодом від цієї ідеї відмовилася умовна група олігарха Ігоря Коломойського.
Оглядачі одразу звернули увагу на відновленні монобільшості під час голосування за президентські правки. Подейкують, що, по-перше, таке об'єднання "слуг" стало можливим перед загрозою дострокових парламентських виборів, на які натякає Офіс президента вже кілька місяців. Згідно з соціологією, більшість з чинних нардепів "Слуги народу" до парламенту вже ніколи не потраплять. По-друге, можливо це була разова акція покори нардепів, стимульована фінансовими інструментами. Хай там як, проте керованість фракції була відновлена. Наскільки вона виявиться тривалою, побачимо під час розгляду наступного принципового питання.
Втім, Офіс президента вже й так отримав серйозний важіль впливу на уряд, оскільки відтепер не має обов’язково просувати своїх кандидатів у міністри через Верховну Раду. Можливість фактично одноосібного призначення будь-яких топ-чиновників дають Зеленському можливість відправити у відставку токсичний уряд Шмигаля та не перейматись кулуарними домовленостями з нардепами щодо осіб наступників чинного Кабміну. Залишилося лише знайти та умовити достатню кількість професіоналів, а з цим існують певні проблеми, бо ще одних провалів на кшталт недолугої організації боротьби з COVID-19 або розвалу енергетичної системи країни теперішня влада може вже не пережити.
"В.о. міністра не може бути вічним, – зазначила нардепка від "Батьківщини" Альона Шкрум. – Це суперечить Конституції та й загалом здоровому глузду. Мають бути хоч якісь часові обмеження. Він не може також продавати майно міністерства, його підприємства та звільняти підлеглих. Він – лише тимчасова перехідна фігура до повноцінного призначеного за усіма правилами міністра. Якщо кандидатуру міністра не голосують у парламенті, то це значить, що представники багатьох груп та регіонів у країні не бажають бачити цю людину в уряді. Кому це вигідно? Лише олігархам, оскільки така людина буде підконтрольна лише їм. Таким чином, порушується сама демократична система стримань та противаг".
Раніше Верховна Рада підтримала правки Зеленського й ухвалила законопроєкт про держслужбу. Також ASPI news писали, як кандидат Ігоря Коломойського замінив людину Ріната Ахметова на посаді міністра енергетики.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.
Міністерство закордонних справ України заявило, що Київ працює над зменшенням емоційності у відносинах із Польщею та прагне повернути двосторонній діалог у конструктивне русло. Українська дипломатія наголошує, що попри складні моменти стратегічне партнерство між країнами має залишатися пріоритетом.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що дипломатичні контакти із президентом США Дональдом Трампом дозволили змінити його початкове бачення війни та ситуації навколо України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що справжній відтік російського населення з окупованого Криму може розпочатися тоді, коли Росія втратить можливість ефективно захищати півострів від українських ударів.
Російський лідер Володимир Путін заявив, що країни НАТО нібито готуються до можливого конфлікту з Росією, а також провів паралелі із подіями 1941 року. Його слова стали черговою спробою Кремля представити протистояння із Заходом як історичне протистояння та виправдати власну військову політику.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо ролі Білорусі у війні та можливих загроз із боку Мінська. Очільник російської дипломатії традиційно звинуватив Київ у нібито провокаційній політиці, водночас намагаючись представити Москву як сторону, зацікавлену у діалозі.
Президент США Дональд Трамп, за даними ЗМІ, під час розмови з українським лідером Володимиром Зеленським закликав Київ до більш рішучого підходу у контактах із Москвою. Заява стала черговим свідченням того, що Вашингтон намагається впливати на переговорну стратегію України в умовах затяжної війни.
Росія не має жодних конкретних домовленостей щодо продовження мирних переговорів з Україною, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, фактично підтвердивши, що дипломатичний процес залишається без визначеного графіка та узгоджених подальших кроків.
Російський лідер Володимир Путін виступив із черговою серією заяв щодо війни проти України, у яких повторив кремлівські наративи про «захист Росії» та звинуватив Київ і Захід у нібито створенні конфлікту. Його слова стали черговою спробою Москви виправдати повномасштабне вторгнення та сформувати власну картину подій для внутрішньої та міжнародної аудиторії.
Президент США Дональд Трамп під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським отримав інше бачення ситуації навколо російсько-української війни та змінив частину своїх попередніх оцінок щодо конфлікту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України.