Війна в Нагірному Карабасі: голова Об'єднаної діаспори азербайджанців України пояснив, чому відбувається та чим закінчиться конфлікт (Відео)

Вірменія та Азербайджан за посередництва Мінської групи ОБСЄ домовилися про перемир’я з 12:00 10 жовтня, проте вже в ніч проти 11 жовтня бойові дії відновилися. Коли та чим закінчиться війна, ASPI news розповів голова Всеукраїнської громадської організації "Об'єднана діаспора азербайджанців України" Хікмет Джавадов.

ASPI news: Які історичні передумови виникнення вірменсько-азербайджанського конфлікту є найбільш значущими, на Ваш погляд? Конфлікт вичерпується тільки питанням Карабаху? Або за останні 100 років він уже вийшов на цивілізаційний рівень?

В часи радянської влади на Кавказі частину азербайджанських земель подарували, як тоді казали, братньому вірменському народу. Але мова про інше. Після розпаду СРСР у 1991 році були зафіксовані чинні кордони колишніх радянських республік. В такому вигляді нові держави й стали членами ООН. Трохи раніше, у 1988-1989 роках, саме вірменське населення Азербайджану почало підіймати проблему Нагірного Карабаху. Хоча, це не споконвічні землі вірмен. Вони свого часу переїхали в регіон з Персії та Османської імперії. Навіть стояв обеліск з написом: "До 150-річчя переселення вірмен до Нагірного Карабаху".

Перед початком війни у Нагірному Карабасі у 1991 році, з території Вірменії було вигнано усіх азербайджанців. Така сама доля спіткала й азербайджанців Нагірного Карабаху. Далі Вірменія окупувала 7 районів, що ніколи навіть не входило до складу Нагірно-Карабаської автономної області (НКАО). Начебто створили буферну зону. Такий самий план намагалися реалізувати в Україні. Проте за допомогою Бога та українців окупантам не вдалося захопити Одесу, Харків, Маріуполь, Дніпро, Миколаїв, Херсон, Суми тощо.

Наголошую, воєнні дії наразі відбуваються не на території НКАО, сутички відбуваються саме в окупованих вірменами районах нашої країни, де азербайджанці складали 95-98% населення. А всі сьогодні чомусь говорять лише про Нагірний Карабах. Азербайджанців, котрих вигнали з цих семи районів щонайменше вп’ятеро більше, ніж вірмен, що мешкають наразі в Карабасі.

Сьогодні збройні сили Азербайджану протистоять терористичним формуванням, які останні 28 років на окупованих територіях створювали військову інфраструктуру. Копали шанці, ставили залізобетонні укріплення. Справа ускладнюється тим, що це гірська місцевість. На деяких ділянках навіть авіація мало що вирішує.

З 1993 року було ухвалено чотири резолюції Ради безпеки ООН, котрі весь цей час Вірменія повністю ігнорує. А саме – без жодних додаткових умов території Азербайджану мають бути деокуповані. Всі ці роки тривали мирні переговори. Причому Вірменія намагалася посадити за стіл переговорів представників ніким не визнаної, навіть вірменами, "Нагірно-Карабаської республіки".

До речі, якщо за 27 років жодна країна світу не визнала "НКР", то це є показником того, що міжнародне право знаходиться повністю на боці Азербайджану. Сьогодні президент Франції Емманюель Макрон та ще декілька політиків світу висловились за припинення бойових дій. Проте всі ці слова не є нормами міжнародного права. Є 51 стаття Статуту ООН, в котрій чітко написано, що кожна країна має право на відновлення територіальної цілісності та звільнення окупованих територій. Тому Азербайджан має законне право на своїй території вгамувати сепаратистів та терористів. І треті країни не можуть увійти у цей конфлікт. Вірменія як член Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) кілька разів зверталась по допомогу Росії. Проте це неможливо, бо території власне Вірменії нічого не загрожує. Не може цей конфлікт бути замороженим ще на 50 років. Не бажаємо перекладати розв'язання цього питання на наших дітей.

ASPI news: Яка роль Росії в чинному конфлікті на Кавказі?

Днями в Москві відбулася зустріч трьох міністрів іноземних справ Росії, Вірменії та Азербайджану. Перемовини тривали 11 годин! Цікаво, що до представників преси розповісти, про що домовилися, вийшов лише очільник російського МЗС Сергій Лавров. Лавров як російський чиновник має захищати виключно російські інтереси, проте як етнічний вірменин переймається не лише долею РФ. В Україні також є такий міністр – очільник МВС Арсен Аваков. Днями він дуже гостро відреагував на слова одного з народних депутатів України на підтримку Азербайджану. А це не його справа, він міністр внутрішніх, а не зовнішніх справ.

Наступного дня після домовленості про перемир'я обстріли мирних азербайджанських міст поновилися! У ніч проти 11 жовтня друге за величиною місто країни Гянджа, розташоване далеко від лінії фронту, було обстріляне вірменськими ракетами. Унаслідок атаки загинуло 9 цивільних, 34 людини, включаючи дітей, зазнали поранень. Підкреслю, Гянджа ідеологічно важливе місто для кожного азербайджанця.

Цей напад показує, що нічого важливого в Москві не відбулося. Здійснили лише імітацію переговорів. Натомість в новинах повідомляють, що вчора з Ростова-на-Дону російські цивільні літаки, наповнені зброєю, прямують до Єревану.

ASPI news: Через повітряний простір яких країн летить російська авіація?

Грузія закрила повітряний простір для військових літаків. Днями навіть затримала на своїй території кілька автомобілів з військовими вантажами. Раніше російська авіація летіла над Туркменістаном в Іран. Вже звідти зброя потрапляла до Вірменії. Але згодом, Іран цю схему прикрив, бо там живе 33 мільйони азербайджанців, приблизно 40% усього населення країни. І їм не сподобалося, що Іран бере участь у таких оборудках. Тому сьогодні Росія для перевезення зброї використовую цивільні борти.

ASPI news: Чим закінчиться конфлікт? Війною до переможного кінця? Мирні переговори наразі можливі, в принципі?

В історії досягали миру навіть найбільш непримиренні супротивники. Для цього потрібний час. Проте в Азербайджану ці рани ще свіжі. Я, наприклад, як громадянин своєї країни вибачити вірмен поки не зможу. Не можу забути звіряче поводження вірменських терористів з сотнями мирних азербайджанців міста Ходжали. Колишній президент Вірменії підтвердив, що вони це зробили для того, щоб показати, на що здатні та посіяти страх серед населення. Щоб люди тікали звідти, покинули свою рідну землю.

ASPI news: Яке мирне розв'язання проблеми Нагірного Карабаху пропонував Азербайджан? Чому воно неприйнятне для вірмен?

Президент Ільхам Алієв пропонував мирне розв’язання конфлікту шляхом надання вірменам Нагірного Карабаху широкої автономії у складі Азербайджану. Плюс ми повернемо в окуповані райони виселене звідти азербайджанське населення. Після цього можна буде говорити про налагодження міждержавних вірменсько-азербайджанських стосунків.

Алієв днями у зверненні до народу згадував, коли Нікол Пашинян лише став прем’єр-міністром Вірменії, то попросив два роки для вирішення внутрішньополітичної ситуації, після чого питання Нагірного Карабаху буде закрито. Проте лише за рік він відвідує Нагірний Карабах під час "виборів". А там проводять такі самі "вибори", як в "ДНР" та "ЛНР". Тобто ніким не визнані. Крім того, Пашинян заявив, що Карабах – це Вірменія. А його дружина у військовій формі зі зброєю у руках позувала перед камерами під час військових навчань т.зв. "армії НКР". Як на такому тлі можна домовлятися про мир? Вони, мабуть, подумали, що Азербайджан змирився з окупацією. Щобільше, наразі починаються розмови, мовляв, чому в арабів є багато країн, а у вірмен не може бути дві держави?

ASPI news: Вірменська сторона висуває Баку важкі звинувачення про залучення до військових дій міжнародних терористичних угруповань. Чи мають подібні звинувачення ґрунт під собою?

Актуальне питання. В Азербайджані 10 мільйонів населення. У Вірменії – три мільйони. Економіку та збройні сили Азербайджану та Вірмені просто навіть не варто порівнювати. Навіщо нам додатково залучувати ще когось (та ще й терористів), коли у нас є свої більш ніж достатні ресурси? Ми склали перелік громадян Азербайджану, котрі наразі мешкають в Україні та інших державах світу. Зокрема, я є в цьому списку. Цей резерв налічує 150 тисяч осіб. Ми всі готові їхати воювати за свою батьківщину, бо це питання честі.

Загалом у світі налічується 50 мільйонів азербайджанців. І в питанні звільнення окупованих вірменами територій ми не потребуємо прямої військової допомоги Туреччини або України. Звичайно, ми вдячні за те, що Київ офіційно підтримав територіальну цілісність Азербайджану. Так само і Баку виступає проти окупації українських земель, в той час, як Вірменія в ООН голосує за анексію Криму. Навіть зараз з Єревану є прямі авіарейси до Криму.

Ми майже 30 років готувалися до звільнення окупованих земель. Зміцнювали економіку та збройні сили. Навіть, якщо будуть мирні переговори й за їхніми умовами якісь азербайджанські території залишаться під контролем сепаратистів, ми їх все одно рано чи пізно повернемо до складу нашої держави.

Щодо терористів, то багато бойовиків-вірмен їдуть воювати в Нагірний Карабах з Грузії та Лівану. Будь ласка, якщо їм так не терпиться загинути на азербайджанській землі. Менше терористів у світі буде. Нас підтримують Туреччина та Пакистан. Проте їхня допомога буде можлива, якщо у конфлікт втрутяться треті держави, наприклад, Росія.

Ідеологія вірменського націоналізму дуже гнила. Я не здивуюсь, що через якийсь час вірмени скажуть, що Крим або Львів – це стародавні вірменські землі та будуть вимагати створення на цих територіях вірменських держав. До речі, голова азербайджанської діаспори залишив Крим після анексії, хоча у нього там був успішний бізнес.

Вірю, що й Азербайджан, й Україна повернуть собі окуповані території. Я в дитинстві, коли чув слово "українець", завжди уявляв собі людину у військовому однострої. Просто потрібно чекати свого часу. Зміцнювати економіку та армію. І головне – розв'язати питання зі зрадниками. В Україні існують політичні сили, котрі не приховують, що вони знаходяться на боці ворога. А на виборах за них ще й голосують! То як можна думати про звільнення територій, якщо в парламенті та інших владних кабінетах сидять відверті зрадники? Можливо, це друга лінія фронту, спеціально створена противником в Україні.