Вступ України в НАТО підірве безпеку Європейського Союзу: Лавров зробив заяву
Обіцянка Північноатлантичного Альянсу прийняти у свої "лави" Україну та Грузію є міною, що буде закладена в основу конструкції європейської безпеки. Про це заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.
Рішення саміту НАТО у 2008 році про те, що Грузія та Україна стануть членами Альянсу, насправді є міною в підвалинах конструкції європейської безпеки. Про це заявив очільник зовнішньополітичного відомства Росії Сергій Лавров під час засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ.
"Одного разу - в серпні 2008 року - вже "рвонуло", коли Саакашвілі в ейфорії від НАТО-перспективи зважився на авантюру, яка обернулася найтяжчими наслідками для самої Грузії та довела ситуацію у сфері безпеки в Європі до небезпечної межі", - заявив глава російського МЗС. Він назвав "грою з вогнем" тези, що Росії не належить право висловлювати іншим країнам позицію про неприпустимість розширення НАТО. Військову інфраструктуру альянсу "безвідповідально" наближають до російських кордонів, у Румунії та Польщі розгорнуто системи протиракетної оборони, які можуть бути використані як ударні комплекси, а на території Європи можуть з'явитися американські ракети середньої дальності, заявив Лавров. "Хочу, щоб було гранично зрозуміло: перетворення наших країн-сусідів на плацдарм протистояння з Росією, розгортання сил НАТО в безпосередній близькості до стратегічно важливих для нашої безпеки районів є категорично неприйнятним", - підкреслив міністр МЗС РФ.
ASPI news повідомляло, що Володимир Путін у переговорах з США і їхніми союзниками хоче отримати юридичні гарантії, які підтвердять "нерозширення НАТО на схід". Також ми писали, що Росія не має права перешкоджати зближенню України з НАТО. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.