Вступ України в НАТО підірве безпеку Європейського Союзу: Лавров зробив заяву
Обіцянка Північноатлантичного Альянсу прийняти у свої "лави" Україну та Грузію є міною, що буде закладена в основу конструкції європейської безпеки. Про це заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров.
Рішення саміту НАТО у 2008 році про те, що Грузія та Україна стануть членами Альянсу, насправді є міною в підвалинах конструкції європейської безпеки. Про це заявив очільник зовнішньополітичного відомства Росії Сергій Лавров під час засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ.
"Одного разу - в серпні 2008 року - вже "рвонуло", коли Саакашвілі в ейфорії від НАТО-перспективи зважився на авантюру, яка обернулася найтяжчими наслідками для самої Грузії та довела ситуацію у сфері безпеки в Європі до небезпечної межі", - заявив глава російського МЗС. Він назвав "грою з вогнем" тези, що Росії не належить право висловлювати іншим країнам позицію про неприпустимість розширення НАТО. Військову інфраструктуру альянсу "безвідповідально" наближають до російських кордонів, у Румунії та Польщі розгорнуто системи протиракетної оборони, які можуть бути використані як ударні комплекси, а на території Європи можуть з'явитися американські ракети середньої дальності, заявив Лавров. "Хочу, щоб було гранично зрозуміло: перетворення наших країн-сусідів на плацдарм протистояння з Росією, розгортання сил НАТО в безпосередній близькості до стратегічно важливих для нашої безпеки районів є категорично неприйнятним", - підкреслив міністр МЗС РФ.
ASPI news повідомляло, що Володимир Путін у переговорах з США і їхніми союзниками хоче отримати юридичні гарантії, які підтвердять "нерозширення НАТО на схід". Також ми писали, що Росія не має права перешкоджати зближенню України з НАТО. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.