Вступ в ОЕСР є спільним викликом, від якого залежить європейське майбутнє держави - НАБУ
Ключовими темами під час конференції «Україна на шляху до ОЕСР та приєднання до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом» організованої Національним бюро за підтримки Посольства США в Україні стали ефективні антикорупційні реформи, інтеграція у міжнародну спільноту та рівні правила гри для кожного її учасника
Захід зібрав професійну спільноту, серед якої – посли, парламентарі, представники влади, громадянського суспільства та бізнесу, міжнародні партнери.
У своєму виступі Директор НАБУ Семен Кривонос наголосив на важливості приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом: «Приєднання до Конвенції є важливим кроком для України, зокрема у контексті прагнення стати членом ЄС. Крім того, це свідчатиме про те, що Україна прагне найвищих світових стандартів у боротьбі з корупцією».
Очільник Національного бюро зазначив, що для реалізації цієї мети Україна має до січня 2025 року виконати низку вимог, однією з яких є запровадження кримінальної відповідальності юридичних осіб за надання неправомірної вигоди. За його словами, ухвалення відповідного законодавства позитивно вплине як на здатність розслідувати корупційні злочини, так і на рівень довіри міжнародних партнерів України, особливо у контексті військової та фінансової допомоги. З цією метою у Верховній Раді зареєстровано законопроєкти №11443 та №11443-1.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив на важливості об’єднання зусиль усіх сторін, причетних до підготовки та ухвалення законопроєкту. «Я щиро сподіваюсь, що ми зможемо прийняти цей закон до кінця цього року. Від цього залежить не лише вступ до ОЕСР та Робочої групи з питань хабарництва, а й наші переговори з ЄС», - підкреслив він.
Насамкінець Семен Кривонос звернувся зі словами подяки до всіх, хто у цей непростий час дозволяє робити важливі для країни кроки: «Завдяки нашим воїнам, кожному представнику антикорупційної структури, парламентарям і керівництву держави ми швидко рухаємось вперед, і ця необхідна для вступу України в ЄС вимога має бути виконана».
ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) – міжнародна організація, що об’єднує 38 країн світу. ОЕСР виступає аналітичним центром та розробником міжнародних стандартів, які використовуються ЄС в процесі формування політики. Процеси приєднання до ОЕСР та ЄС доповнюють та пришвидшують один одного. У 2022 році Уряд України подав заявку на членство в Організації, а у 2023 році було підписано Програму ОЕСР для України, виконання якої дозволить наблизити членство в Організації.


#набу #конференція #директор #кривонос
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.