Вся правда про окупаційну владу в Бердянську: корупціонер Гречка, педофіл Сауленко та заступник із пропаганди Іщук
З 24 лютого за час, що минув після початку вторгнення, російські фашисти окупували кілька українських міст і активно намагаються нав'язати містам адміністрації на чолі з педофілами, вбивцями та корупціонерами.
7 травня 2022 року. Україна та український народ протистоять російським фашистам упродовж 73 днів. І протягом усього цього часу, поки гинуть люди у Бучі, Ірпені, Ізюмі, Маріуполі, Херсоні та інших гарячих точках, сім'я бердянського корупціонера Віктора Гречки, а також його близьке оточення активно намагається вкоренитись у “окупаційній адміністрації міста”.
Хто такий зрадник Віктор Гречка?
Заступник мера Бердянська. Сірий кардинал і один із головних корупціонерів, який протягом тривалого часу перебував у тіні, займався вирішенням комерційних питань, пов'язаних із розподілом бюджетних коштів. Крім того, Гречка – начальник штабу партії “За Майбутнє”, який не лише не приховував своїх антиукраїнських настроїв, а й готував ґрунт для окупаційної влади протягом року до початку війни. І тепер продовжує свою підпільну діяльність шляхом розподілу "своїх" людей у керівництві "окупаційної адміністрації міста".

Хто ж ці “свої”, хто здав Бердянськ і зрадив Україну?
Олександр Сауленко - 59-річний друг і товариш Гречки, якого російські окупаційні війська призначили тимчасово виконуючим обов'язки мера міста, ніхто інший як педофіл, раніше засуджений за інтимний зв'язок з дітьми. Крім того, він тісно пов'язаний у справах комунального бізнесу з колишнім депутатом Запорізької обласної ради Боровковим, котрий природно, за протекцією Сауленка та Гречки, також увійшов до “окупаційної адміністрації”. Усі раніше були членами вже відомої партії “За Майбутнє”.

Олександр Боровков - близький друг Гречки, разом з яким вони "грабували" місто і працювали на РФ, а також чинний член забороненої Комуністичної партії, активний учасник "російської весни" - серії проросійських акцій, які стали прологом для російської агресії в Україні: брав участь у "антимайданах" та мітингу "на підтримку референдуму в Криму". У 2020 році Боровков мало не став керуючим справами бердянського виконкому, але тоді місцеві депутати згадали його участь у проросійських мітингах у 2014 році і запитали, що він думає про присвоєння міській вулиці імені Бандери (той відповів негативно). Жителі міста не допустили того, щоб цей сепаратист був у виконкомі, та зруйнували плани Гречки, який уже тоді готував ґрунт для своїх російських друзів.

Павло Іщук - журналіст штабу партії “За Майбутнє”, та ручний журналіст Віктора Гречки, який протягом тривалого часу спотворював інформацію, та використовував ЗМІ для пропаганди “російського миру” та приховування фактів злочину Гречки та Боровкова.
Віталій Гречка – син головного колаборанта та корупціонера, член партії “За Майбутнє”, свого часу завдяки батькові отримав посаду заступника мера з питань ЖКГ, але не зміг красти бюджетні гроші так майстерно як батько, та був спійманий на “відмиванні” грошей. Проти Гречки-молодшого було порушено кримінальну справу, внаслідок якої той втратив “солодку” посаду. Але так і не сів. Батько, а точніше зв'язки Гречки-старшого, допомогли зам'яти справу і уникнути покарання. (Про зв'язки Гречки та зятя, який працює досі в правоохоронних органах, ми розповімо у наступній статті).

Саме ці люди зараз стоять на чолі “окупаційної адміністрації” у Бердянську і вже дуже скоро відповідатимуть згідно із Законом України за держзраду та всі інші правопорушення.
Нагадаємо, що 111 стаття Кримінального кодексу України (Державна зрада під час воєнного стану) передбачає довічне позбавлення волі та конфіскацію майна.
Кремль заговорив про “кінець війни”, але ISW пояснює: це лише пропагандистський прийом, спрямований на внутрішню аудиторію, тоді як справжня мета Москви залишається незмінною — нав’язати Україні сценарій капітуляції.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні наголосив, що цьогорічний парад у Москві став не святом перемоги, а доказом того, що Україна змінює перебіг війни. За його словами,
Російська влада заявила, що будь-які перемовини можливі лише після того, як українські війська залишать Донбас. Такий ультиматум озвучили представники Кремля, фактично заблокувавши будь-які перспективи діалогу.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.
У день параду 9 травня Володимир Путін прагнув показати світові міць російської армії, але насправді продемонстрував її виснаження. Українські удари по території РФ та провали на фронті зробили святкову демонстрацію символом занепаду режиму.
Путін несподівано змінив тон у висловлюваннях про президента України, назвавши його “паном Зеленським” і заявивши про готовність до зустрічі, що контрастує з його попередньою агресивною риторикою. Це стало предметом обговорення експертів, які вбачають у такій зміні сигнал про можливі дипломатичні маневри Кремля.
Під час пресконференції 9 травня Володимир Путін заявив, що “справа добігає кінця”, коментуючи удари по території Росії. Державні ЗМІ одразу подали це як натяк на швидке завершення війни.
У день параду 9 травня Володимир Путін заявив про «незламність» Росії, але Володимир Зеленський відповів саркастично, наголосивши, що паради не приховають провалів на фронті. Обмін тролінгом між двома лідерами став символом інформаційної війни, яка триває паралельно з бойовими діями.
Увечері 10 травня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що Україна офіційно передала російській стороні список із тисячі осіб, які перебувають у полоні від початку широкомасштабного вторгнення.
Кремль заговорив про “кінець війни”, але ISW пояснює: це лише пропагандистський прийом, спрямований на внутрішню аудиторію, тоді як справжня мета Москви залишається незмінною — нав’язати Україні сценарій капітуляції.
Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні наголосив, що цьогорічний парад у Москві став не святом перемоги, а доказом того, що Україна змінює перебіг війни. За його словами,
Російська влада заявила, що будь-які перемовини можливі лише після того, як українські війська залишать Донбас. Такий ультиматум озвучили представники Кремля, фактично заблокувавши будь-які перспективи діалогу.