Втягування військ КНДР у війну проти України отримає тверду відповідь – Блінкен
Втягування Росією в агресивну війну проти України військ КНДР потребує твердої відповіді й отримає її, наголосив державний секретар США Ентоні Блінкен під час візиту до штаб-квартири НАТО.
"Сьогодні ми провели дуже продуктивну розмову про нашу постійну підтримку України перед лицем тривалої російської агресії. І додатковий елемент КНДР, північнокорейські сили, втягнуті у війну, і тепер уже буквально в бою, потребує й отримає тверду відповідь", - сказав він під час спілкування з журналістами в Брюсселі після зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте.
За словами Блінкена, спостерігається дедалі більша "неподільність безпеки між різними театрами - євроатлантичним, індо-тихоокеанським, близькосхідним". Він зазначив, що важливо знайти способи для ще тіснішої співпраці. "Наразі 23 союзники по НАТО мають видатки на оборону на рівні 2% ВВП або вище, і це добре, але ми хочемо бути впевнені, що ці видатки будуть спрямовані туди, куди треба. Тому ми провели дуже продуктивну дискусію на цю тему", - сказав держсекретар.
Він додав, що очікує зустрічі з усіма партнерами по НАТО в Північноатлантичній раді для продовження обговорень. Також за кілька тижнів, як зазначив Блінкен, відбудеться зустріч міністрів закордонних справ. "У нас дуже насичений і важливий порядок денний на найближчі кілька місяців", - сказав він.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.