Як Уряд буде використовувати опитування Зеленського, – Кость Бондаренко
Місцеві вибори-2020 проходили паралельно з всеукраїнським опитуванням за ініціативою президента України. Політичний експерт пояснив журналісту ASPI news, що варто очікувати від результатів опитування Володимира Зеленського.
В телефонній розмові з кореспондентом ASPI news Костянтин Бондаренко (творчий псевдонім Кость Бондаренко), український політолог, керівник фонду "Українська політика", засновник аналітичного центру "Інститут Горшеніна" прокоментував всенародне опитування, яке проходило 25 жовтня на виборчих дільницях, а також дав прогноз щодо майбутніх результатів.
"Теоретично опитування відбулося, однак з практичної точки зору, навіть якби на нього ніхто б не відповів, то все одно б президент Зеленський апелював до голосу народу. Складність полягає в тому, що досить складно порахувати бюлетені, важко з'ясувати точну кількість людей, які взяли участь в опитуванні, також складно зрозуміти, чи коректно відбувалось "голосування". В будь-якому випадку я думаю, що вже готові проєкти законів у Верховній Раді кожний із яких в преамбулі буде містити апеляцію до кожного з питань президента. Умовно кажучи, 90% громадян України висловилися за скорочення депутатського корпусу до 300 чоловік, значить вони повинні будуть ухвалити відповідний закон", – зазначив Костянтин Бондаренко.
Нагадаємо, 25 жовтня проводились не лише місцеві вибори, а й опитування влаштоване за ініціативою президента України. Журналіст ASPI news заповнив опитувальний лист від Зеленського в етері, а також поспілкувався з опитувачами щодо подальшого підрахунку відповідей.Також повідомлялось, що пресслужба ЦВК пояснила, коли потрібно чекати остаточних результатів місцевих виборів.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.