Якщо Європа хоче вижити, вона повинна озброїтися – Туск

Країни Європейського Союзу повинні відповідально віднестися до майбутнього свого континенту та вкладати фінанси в озброєння й енергетичну незалежність від Росії. Відповідні дії насамперед спрямовані на виживання Європи.
Таку думку висловив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у Страсбурзі під час своєї програмної промови в Європарламенті. За його словами, потрібно діяти вже сьогодні. "Якщо Європа хоче вижити, вона повинна озброїтися", – зауважив польський прем'єр.
Він підкреслив, що зараз Європа не може економити на безпеці. "Якщо ми не хочемо витрачати стільки грошей у майбутньому на безпеку, на озброєння, на оборону, то ми повинні інвестувати більше грошей сьогодні. Від цього залежить не лише майбутнє України, регіону, а й усієї Європи", – заявив Туск.
На його думку, від таких заходів залежить майбутнє у всьому світі, "яким ми його знаємо". Ще однією ключовою метою є кінець енергетичній залежності Європи від Росії після закінчення війни в Україні. "Ми закінчимо російську агресію проти України, ми повернемося до бізнесу, як раніше, і ми знову зробимо Європу залежною від російських поставок. З цим треба покінчити раз і назавжди, тому що ця залежність, серед іншого, призвела до цієї війни. Це вже має бути зрозуміло кожному в Європі", – пояснив він.
Польський прем'єр закликав європейців "підняти голови" та почати вірити в себе. За його словами, "Європа є, була і завжди буде великою" попри всі світові кризи та "війну на нашому східному кордоні".
Європейський суд з прав людини визнав країну-агресорку Росію винною у катастрофі рейсу МН17, яка сталася 17 липня 2014 року. Рішення стало першим випадком, коли міжнародний суд визнав РФ відповідальною за трагедію, під час якої загинули 298 людини.
Протягом останніх ночей Україна зазнає масштабних повітряних атак із застосуванням сотень модифікованих російсько-іранських дронів-камікадзе "Шахед".
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 9 липня заявив, що "дипломатичні засоби" щодо врегулювання російсько-української війни вичерпані та пообіцяв подальшу допомогу Україні.
У Кремлі відреагували на різкі заяви президента США Дональда Трампа на адресу російського диктатора Володимира Путіна. До слів глави Білого дому про те, що Путін "меле багато маячні" Москва "ставиться спокійно" і, як і раніше, чекає від Вашингтону "відновлення двосторонніх відносин" і "врегулювання української кризи".
Президент України Володимир Зеленський провів змістовну розмову зі спецпредставником президента США з питань України Кітом Келлогом. Про це Зеленський написав у Telegram.
Україна відкрита для проведення переговорів на вищому рівні з Російською Федерацією. Зокрема, у Ватикані. Але Москва відкидає пропозицію зустрічі.
Відповідний дорпис президент залишив у соцмережах.
Президент США Дональд Трамп відреагував на рекордну російську дроново-ракетну атаку на Україну, яку РФ влаштувала в ніч із 8 на 9 липня. Він незадоволений такими діями РФ
Війна Росії проти України закінчиться лише після того, як Володимир Путін помре, або піде у відставку. Про це заявив колишній міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв’ю The Times.
Останні заяви президента США Дональда Трампа є спробою чинити тиск на російського диктатора Володимира Путіна, а не сигналом про рішучу зміну політики адміністрації, адже жорсткі санкції проти РФ досі не введено.
Європейський суд з прав людини визнав країну-агресорку Росію винною у катастрофі рейсу МН17, яка сталася 17 липня 2014 року. Рішення стало першим випадком, коли міжнародний суд визнав РФ відповідальною за трагедію, під час якої загинули 298 людини.
Протягом останніх ночей Україна зазнає масштабних повітряних атак із застосуванням сотень модифікованих російсько-іранських дронів-камікадзе "Шахед".
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 9 липня заявив, що "дипломатичні засоби" щодо врегулювання російсько-української війни вичерпані та пообіцяв подальшу допомогу Україні.
У Кремлі відреагували на різкі заяви президента США Дональда Трампа на адресу російського диктатора Володимира Путіна. До слів глави Білого дому про те, що Путін "меле багато маячні" Москва "ставиться спокійно" і, як і раніше, чекає від Вашингтону "відновлення двосторонніх відносин" і "врегулювання української кризи".