За 2019 рік в Україні зафіксовано 116 порушень свободи слова й вбивство журналіста, — ІМІ
Інститут масової інформації зафіксував 116 порушень свободи слова в Україні у першому півріччі 2019 року. Це менше, ніж за аналогічний період 2018 року, коли було зафіксовано 126 порушень свободи слова.
Вперше за останні три роки, в Україні зафіксовано випадок убивства журналіста — Вадим Комаров помер 20 червня в черкаській лікарні, так і не прийшовши до тями після жорсткого нападу.
У дослідженні ІМІ ідеться про те, що 88 із 116 порушень стосувалися фізичної агресії.
Загалом порушення свободи слова сталися у 23 регіонах України. За кількістю порушень "лідирує" Київ з областю (37 випадків). Друге місце за кількістю порушень – Дніпропетровщина (11 випадків), третє місце розділили між собою Волинь та Одещина – по 9. По п’ять випадків зафіксовано на Миколаївщині, Рівненщині та Чернівецькій області. В інших областях зафіксовано по чотири, три, два та по одному випадку.
Згідно з результатами моніторингу, переважно порушували право журналістів на професію приватні особи, правоохоронці, представники місцевої та судової влади, депутати, члени виборчих комісій.
У червні, нагадують в ІМІ, було зафіксовано випадок цензури з боку менеджменту телеканалу ZIK, який нещодавно придбав соратник Віктора Медведчука Тарас Козак.
"Уперше, я б сказала, в історії України, ми спостерігаємо за таким масовим звільненням журналістів з телеканалу ЗІК (а за різними даними, ідуть сотні!). Фактично, йдуть в нікуди, в знак протесту проти інформаційної окупації і проти цензури, яку насаджують проросійські політичні сили, близькі до Медведчука. Разом з колегами, учасниками Медіаруху, ми підтримуємо цей гідний крок! І чекаємо реакції Президента на наше звернення – і щось мені підказує, що все тільки починається", — зазначила виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.