За політики Зеленського для членства України в НАТО потрібно 13-14 років, – дослідження (Відео)
Питання стандартизації задля членства НАТО – це те, чим дійсно може пишатися чинний уряд. Такі заяви лунали на пресконференції у Києві 6 квітня.
Публічна дискусія на тему: "Україна і стандарти НАТО. Що зроблено за президентства Зеленського?" відбулася сьогодні, 6 квітня, у столиці. Аналітики Центру "Нова Європа" презентували дослідження про стан впровадження стандартів Альянсу в Україні.
"Процес наближення до стандартів НАТО набув динаміки ще у 2014 році. Однак за останні півтора, два роки темпи дійсно вражають. Це те питання, чим дійсно може пишатися чинний уряд. Ми навіть вирішили порахувати, скільки часу буде потрібно Україні, за подібних темпів, щоб вийти не на 100 відсотків, а хоча б на 90 відсотків впровадження стандартів НАТО. Цифра склала 13-14 років, тобто якщо ми хочемо швидше досягнути військової взаємосумісності з країнами НАТО, то нам очевидно Потрібно ще пришвидшити ці процеси", – Альона Гетьманчук, директорка Центру "Нова Європа".
Також спікерка наголосила, що за останні два роки дійсно розроблена законодавча база, яка зробила процес входження до НАТО більш публічним. За її словами, щоб пришвидшити процес входження до НАТО, Україні потрібно розділити ці процеси на дві складові. Потрібно окремо говорити про військову сумісність, а також обговорювати політичну взаємосумісність з Альянсом, яка є не менш, а можливо навіть більш важливою.
Варто зазначити, що у 2019 році наш центр підготував аналітичну записку "Україна і стандарти НАТО: як влучити у "рухому ціль"?", презентація якої збіглась у часі з початком президентства Володимира Зеленського. Відтак, новий документ є спробою оцінити досягнутий прогрес в динаміці та підсумувати, з якими викликами та перешкодами зіштовхується процес впровадження стандартів НАТО за час перебування нинішнього президента на посаді.
Учасниками публічного обговорення стали: Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Лариса Галадза, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні; Юрій Васильєв, заступник директора департаменту, начальник управління європейської та євроатлантичної інтеграції Департаменту міжнародного оборонного співробітництва Міністерства оборони України.
Раніше ASPI news писало, що Вінета Клейне, директорка Центру інформації та документації НАТО, повідомила, що питання миру та стабільності в Україні є дуже важливим для Північноатлантичного Альянсу. Також повідомлялося, що генсек НАТО Йєнс Столтенбер заявив, що двері Альянс не закриті для України.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
ПолітикаРосійський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
ПолітикаЧергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
ПолітикаКерівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
ПолітикаЖурналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
ПолітикаУкраїна заявила міжнародним структурам, що російські танкери так званого «тіньового флоту», які допомагають Москві обходити санкції та фінансувати війну, не можуть розглядатися лише як цивільні судна. Київ наполягає, що такі кораблі мають прямий зв’язок із військовим потенціалом РФ і можуть бути розцінені як законні цілі у контексті протидії російській агресії.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше публічно прокоментував резонансну ситуацію навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», назвавши історію з можливими порушеннями та небойовими смертями військовослужбовців неприпустимою для армії держави, яка веде війну.
ПолітикаУкраїна та Швеція уклали угоду про закупівлю 16 сучасних винищувачів Gripen E, що стане черговим кроком у зміцненні української авіації та оборони неба.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
ПолітикаРосійський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
ПолітикаЧергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
ПолітикаКерівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.