Захід не дасть Україні 700 мільярдів на післявоєнну відбудову – Офіс президента
Україна не отримає від західних партнерів прямої державної допомоги на 700 мільярдів доларів для повоєнного відновлення. Про це розповів в інтерв'ю агентству LIGA.net заступник глави Офісу президента України Ростислав Шурма.
У структурі зруйнованого майна 80% із 700-750 мільярдів доларів, які потрібно інвестувати в Україну, це приватні проєкти, пояснив урядовець. "Ми повинні розуміти, що не отримаємо держдопомоги на 700 мільярдів. Бюджетний і концесійний капітал від наших партнерів матиме обмежений характер. Це будуть десятки мільярдів доларів, але точно не сотні", — зазначив заступник голови ОП.
Україна, за його словами, створює інфраструктуру для переробки міжнародної фінансової допомоги та окремі інституції. Саме ці інститути направлятимуть гроші в ті сфери, де неможливий приватний капітал — відновлення шкіл, садів, мостів та інше, заявив Шурма. "Для всього, де можна робити цивілізований західний бізнес, ми намагатимемося створювати всі умови, щоби заходив великий приватний капітал", — поділилися планами на Банковій.
Відповідаючи на запитання щодо можливості швидкого відновлення України, Шурма заявив про отримання "першого мільярда". "Ви правильно говорите про перший мільярд, декларацію про мільярди або сотні мільйонів від окремих інститутів для того, щоб латати найбільші діри. Виділяємо також кошти з резервного фонду. Але основний фокус — на функціонуванні держави. Ми не можемо нашим партнерам сказати: "Дайте десятки мільярдів сюди та ще десятки мільярдів сюди. Ми розставляємо пріоритети", — пояснив він.
Пріоритети відновлення, як пояснив Шурма, мають такий вигляд: школи, садки, дорожня інфраструктура, енергетика та базова гуманітарна сфера. У регіонах є й критичні точки — уряд ухвалює рішення, де є найгостріша потреба.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.