Захід загнав Путіна в українську пастку, – експерт про стратегію США та НАТО у переговорах з РФ
На тлі загрозливих заяв офіційних представників Росії генсек НАТО Єнс Столтенберг в інтерв'ю італійській газеті La Repubblica заявив, що у 2008 році члени Альянсу вирішили прийняти Україну та Грузію до НАТО, але не встановлювали, коли саме. Як колективний Захід буде реагувати на виклики Кремля, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
"Захід діє досить простим методом спілкування з шантажистами. А саме – усуває предмет шантажу, тобто Україну. Опоненти РФ намагаються зіграти на загострення та з'ясувати, чи шантажист ризикне виконати свої загрози. Слова Столтенберга – не єдина провокація, якою Захід останні кілька днів перевіряє ступінь агресивності Путіна. Так, днями The New York Times опублікував заяву джерела в Білому домі про можливість включити організацію навчання "українських повстанців" у найближчих країнах НАТО. Мовляв, якщо Росія захопить Україну, то опиниться у капкані", – зазначив експерт.
На думку політтехнолога, паралельно Захід відсікає Путіну можливості непрямих дій, звичного гібридного ведення війни. Так, в західній пресі вже розгорнули кампанію "анонсу кремлівських провокацій" у Придністров'ї, ОРДЛО, в Криму та на прикордонних територіях Росії. Таким чином, спроби провокацій уже стали безглуздими, бо будь-який інцидент за участю росіян буде сприйнятий як пряма агресія РФ.
"У Путіна залишається лише два варіанти дій. Або він відкочується на позиції риторики компромісів, або нападає на Україну й негайно отримує фінансову та військову відповіді. При цьому Кремль не має ядерного аргументу. По-перше, театром воєнних дій буде Україна та південно-західна частина Росії, що ніяк не зачепить основну частину країн НАТО. По-друге, це негайно перетворить Росію на ворога всього людства, за винятком хіба Північної Кореї. В такій ситуації йтиметься лише про екстрений силовий демонтаж Росії як такої", – підсумував Голобуцький.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Заява президента України про те, що США пов’язують гарантії безпеки з відходом ЗСУ з Донбасу, викликала задоволення у Москві. Водночас Зеленський попередив: такий крок означатиме не лише втрату територій, а й створення небезпечного плацдарму для Росії, що поставить під удар Україну та весь континент.
Росія публічно підтвердила відсутність прогресу у вирішенні територіальних суперечок з Україною, проте Кремль заявляє, що не відмовляється від діалогу. Пєсков підкреслив: переговори тривають, хоча ключові питання залишаються заблокованими, а чутки про готовність Путіна до мирної угоди він назвав вигадкою.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.