Захід загнав Путіна в українську пастку, – експерт про стратегію США та НАТО у переговорах з РФ
На тлі загрозливих заяв офіційних представників Росії генсек НАТО Єнс Столтенберг в інтерв'ю італійській газеті La Repubblica заявив, що у 2008 році члени Альянсу вирішили прийняти Україну та Грузію до НАТО, але не встановлювали, коли саме. Як колективний Захід буде реагувати на виклики Кремля, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
"Захід діє досить простим методом спілкування з шантажистами. А саме – усуває предмет шантажу, тобто Україну. Опоненти РФ намагаються зіграти на загострення та з'ясувати, чи шантажист ризикне виконати свої загрози. Слова Столтенберга – не єдина провокація, якою Захід останні кілька днів перевіряє ступінь агресивності Путіна. Так, днями The New York Times опублікував заяву джерела в Білому домі про можливість включити організацію навчання "українських повстанців" у найближчих країнах НАТО. Мовляв, якщо Росія захопить Україну, то опиниться у капкані", – зазначив експерт.
На думку політтехнолога, паралельно Захід відсікає Путіну можливості непрямих дій, звичного гібридного ведення війни. Так, в західній пресі вже розгорнули кампанію "анонсу кремлівських провокацій" у Придністров'ї, ОРДЛО, в Криму та на прикордонних територіях Росії. Таким чином, спроби провокацій уже стали безглуздими, бо будь-який інцидент за участю росіян буде сприйнятий як пряма агресія РФ.
"У Путіна залишається лише два варіанти дій. Або він відкочується на позиції риторики компромісів, або нападає на Україну й негайно отримує фінансову та військову відповіді. При цьому Кремль не має ядерного аргументу. По-перше, театром воєнних дій буде Україна та південно-західна частина Росії, що ніяк не зачепить основну частину країн НАТО. По-друге, це негайно перетворить Росію на ворога всього людства, за винятком хіба Північної Кореї. В такій ситуації йтиметься лише про екстрений силовий демонтаж Росії як такої", – підсумував Голобуцький.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.