Закон для своїх: наскільки подорожчають народні депутати і чиновники

У Верховній Раді пропонують ухвалити зміни до держбюджету-2020. Народні обранці хочуть збільшити розміри зарплат для себе, суддів, прокурорів та інших посадовців, оплата праці яких регулюється спецзаконами.

У квітні Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким на період карантину місячна винагорода для бюджетників не може перевищувати 10 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня 2020 року (47 230 грн). Тепер це обмеження хочуть скасувати за допомогою проєкту №3708, над яким працювали два десятки нардепів.

На думку співавторів документу, "ухвалення даного законопроєкту сприятиме ефективній та своєчасній роботі законодавчої, судової влади, правоохоронної системи, які продовжують працювати в складних умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". По суті, йдеться про внесення змін до 29-ї статті Закону "Про Державний бюджет України на 2020 рік".

Виступаючи за зняття зарплатних обмежень для себе, парламентарі також згадали про суддів, прокурорів та працівників Нацбанку. Але до цього переліку чомусь не потрапили інші представники державної влади та місцевого самоврядування, про яких теж згадується у 29-й "держбюджетній" статті. Такі вибіркові підходи до грошового обмеження бюджетників викликали заперечення з боку юридичного органу Верховної Ради – головного науково-експертного управління (ГНЕУ).

"Зазначені обмеження максимального розміру заробітної плати поширюються також на визначених у ч. 1 ст. 29 Закону працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування). За цих умов залишення чинним вказаного обмеження для зазначених осіб не узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 24 Конституції, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, а також з визначенням України як соціальної і правової держави", - вважає керівниця ГНЕУ Світлана Тихонюк.

Як показує аналіз, у новій редакції згаданої 29-ї статті "забули" навіть про членів виконавчих органів та наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки (включаючи державні банки), управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об’єктами держвласності. Таке "ноу-хау" призведе до нерівного підходу в частині оплати праці різних працівників бюджетних установ (включаючи органи влади).

Коронавірус "переможемо" в серпні

Згідно з текстом законопроєкту №3708, зарплатне обмеження "діє не більше трьох місяців з дня застосування", тобто до кінця червня. Такий підхід суперечить Закону "Про Державний бюджет України", в якому чітко прописано, що ці обмеження діють на "період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів".

Співавтори проєкту проігнорували урядову постанову, згідно з якою строки карантинних обмежень продовжені до 31 липня 2020 року. А якщо при цьому ще врахувати сумну "коронавірусну" статистику, то стає зрозуміло: протягом найближчих місяців навряд чи можна сподіватися на раптове зникнення епідемії.

Також великі сумніви викликає пояснювальна записка (до самого проєкту). В ній сказано, що реалізація цього документу "не потребує додаткових матеріальних та інших витрат". Насправді ж, як стверджують у Мінфіні, зняття зарплатних обмежень, про які йдеться у новій редакції 29-ї статті, негативно впливатиме на дохідну частину держбюджету через додаткове зростання витрат.

"Законопроєкт № 3708 не містить чіткої юридичної визначеності, тобто чіткості, зрозумілості і однозначності норми права. А відтак у запропонованій редакції може призвести до ускладнень щодо застосування загалом статті 29 Закону", - прогнозує голова бюджетного комітету ВРУ Юрій Арістов.

Незважаючи на те, що запропонований проєкт має цілу низку недоліків і суперечить Конституції, у профільному комітеті все-таки вирішили його підтримати (щоправда, у зміненій редакції) - замість фрази "до завершення місяця, в якому відміняється карантин" депутати пропонують написати - "по 31 серпня 2020 року".

Цікаво б дізнатися: як діятимуть народні обранці у разі, коли епідемія коронавірусу продовжуватиметься й надалі? Невже вдасться до 31 серпня перемогти коронавірус?

Де взяти мільярди для "щастя"?

Наскільки ж подорожчає Верховна Рада після скасування грошових обмежень? Сьогодні народні обранці отримують "голі" оклади – у межах 10 прожиткових мінімумів, тобто 47 230 грн. У разі ухвалення проєкту №3708 депутатські зарплати різко підскочать вгору.

Згідно з постановою ВРУ № 2240-VIII (про фінансове забезпечення нардепів), розмір депутатського окладу залежить від посади:

• голова Верховної Ради - 12 прожиткових мінімумів (56 676 грн);
• перший заступник спікера - 11,5 (54 314.5 грн);
• заступник спікера - 11 (51 953 грн);
• голова профільного комітету, фракції або групи - 10,5 (49 591,5 грн);
• перший заступник, заступник голови комітету, голова підкомітету, перший заступник голови фракції або групи - 10,3 (48 646,9 грн).

За Законом "Про статус народного депутата України", нардепам також виплачують грошові надбавки (у розмірі, встановленому для членів Кабміну), доплати за науковий ступінь або почесне звання. Щоб точніше оцінити депутатську "вартість", треба звернути увагу на парламентський кошторис у 2020 році. У цьому фіндокументі зафіксований зарплатний фонд Верховної Ради - 642 млн грн (з урахуванням податків). Як показують підрахунки, кожен депутат "коштує" близько 1,5 млн грн у рік.

Загальні витрати на утримання парламенту - понад 2 млрд грн. До цієї суми також входять видатки на відрядження (22,9 млн), соцзабезпечення (314,7 млн), зарплати допоміжного персоналу (756 млн), утримання адмінбудівель (144 млн), автобазу ВРУ (майже 100 млн), газету "Голос України" і телеканал "Рада" (46,5 млн).

Проте на цьому "народні" витрати не закінчуються, оскільки депутатський законопроєкт "потурбувався" не лише про членів ВРУ, а й про суддів, прокурорів, представників Нацбанку та інших посадовців (грошові виплати яких передбачені у спецзаконах). Де ж узяти стільки мільярдів для депутатського й чиновницького "щастя"?

Проблема ускладнюється тим, що скасування зарплатних обмежень призведе до різкого навантаження на держбюджет-2020, який цього року недоотримає багатомільярдні суми (через погіршення економічної ситуації в Україні). Здається, такі "дрібниці" законотворців не турбують…

Валентин Ковальський