Закон про олігархів будуть переголосовувати: що ухвалили "Слуги народу" і що не так з документом
У Верховній Раді 23 вересня ухвалили резонансний законопроєкт №5599 про олігархів. Журналіст ASPI news детально розкаже, що передбачає документ за який проголосувало 279 народних депутатів.
Голосуючи за законопроєкт про деолігархізацію в другому читанні, депутати Верховної Ради врахували три поправки, які суперечать одна одній. Про це повідомив у Telegram глава фракції Голос Ярослав Железняк. Однак ASPI news розкаже, що ж передбачає документ, який ухвалили.
Хто такий олігарх і що на нього чекає?
Вносити до реєстру олігархів в Україні буде РНБО, керує якою ініціатор законопроєкту президент Володимир Зеленський. На його прохання вже підрахували потенційних олігархів, анонсувавши список із 13 людей.
Так, особою, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархом), в цьому законі вважається фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше 3 з 4 ознак:
1) бере участь у політичному житті;
2) має значний вплив на засоби масової інформації;
3) є кінцевим бенефіціарним власником підприємства, яке після дня набрання чинності цього закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку і протягом 1 року поспіль підтримує або посилює такий стан;
4) має підтверджену вартість активів особи і суб'єктів господарювання, бенефіціаром яких воно є, перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (на цей момент ця сума становить 2,27 млрд гривень).
У законопроєкті прописано всього дві санкції, які буде до них застосовано:
олігарх не зможе робити внески на підтримку політичних партій безпосередньо або через своїх партнерів,
такі бізнесмени і їхні компанії не зможуть брати участь у приватизації великих державних підприємств.
У випадку контакту публічного службовця з особою, яка внесена в реєстр, або її представником, такий службовець зобов'язаний подати декларацію про контакти. Закон буде введено в дію після закінчення шести місяців з дня набрання ним чинності. Через 10 років з дня введення в дію він втратить чинність.
Під участю в політичному житті розуміється:
- зайняття посади президента, голови парламенту або уряду, його членів, генерального прокурора, голови Служби безпеки, Національного банку;
- близькі відносини з одним з перерахованих вище осіб або пов'язаних з ним осіб;
- зайняття посади в керівних органах партії і заняття фінансуванням діяльності політпартій.
Значний вплив на ЗМІ означає, що особа є:
- його власником або бенефіціаром власника;
- контролером власника;
- була власником (засновником) або бенефіціаром, або контролером власника на день набрання чинності цим законом, але втратив такий статус до дня введення його в дію, внаслідок чого власником (засновником), бенефіціаром або контролером власника (засновника) ЗМІ стало пов'язана особа або особа, що не має бездоганної ділової репутації.
Зазначимо, рішення про визнання особи олігархом набирає чинності з дня офіційного опублікування указу президента про введення його в дію і є обов'язковим до виконання. При цьому апарат РНБО за 10 робочих днів до дня проведення засідання, на якому заплановано розгляд подання про визнання особи олігархом, направляє такій особі за місцем її реєстрації повідомлення про таке засідання. Особа, яка отримала повідомлення, або ознайомитися з ним на сайті РНБО, має право подати до апарату РНБО в письмовій формі особисті пояснення та інші документи не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня проведення такого засідання.
У законопроєкті також введено поняття "представник олігарха" - це фізична особа, яка проводить зустрічі (бесіди), спілкування телефоном або через засоби електронного зв'язку з публічними службовцями від імені та/або в інтересах олігарха. Під контактом з особою, включеною до реєстру, або її представником розуміється зустріч і розмова (в тому числі онлайн), спілкування телефоном або через засоби електронного зв'язку будь-якого змісту.
Хоча законопроєкт і є ініціативою Володимира Зеленського, знайшлися "Слуги народу", які не підтримали документ. Ухвалення в цілому закону про олігархів підтримали 229 з 244 депутатів від "Слуги народу". Проти проголосував лише один нардеп, 4 депутати не голосували, ще 10 - були відсутні.
Так, зі "Слуг народу" проти проголосувала тільки Людмила Буймістер. Не голосували: Євген Петруняк, Іван Юнаков, Дар'я Володіна, В'ячеслав Медяник. Крім того, на засіданні були відсутні: Артем Дмитрук, Михайло Новіков, Олександр Ткаченко, Роман Бабій, Марина Бардіна, Лада Булах, Ігор Василів, Ігор Васильківський, Юрій Кузьбіт, Микола Сольский.
ASPI news повідомляло, у "Слузі Народу" оцінили ймовірність внесення змін до ухваленого законопроєкту про олігархів та допустили таку можливість. В "Слузі народу" подумають, чи виключати депутатку, яка не підтримала закон про олігархів.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна категорично не погодиться на жодні територіальні поступки Росії, попри спроби Кремля нав'язати власне бачення завершення війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні необхідно демонструвати реальні перемоги, аби зберегти підтримку президента США Дональда Трампа та всього американського політичного керівництва.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україна категорично не погодиться на жодні територіальні поступки Росії, попри спроби Кремля нав'язати власне бачення завершення війни.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні необхідно демонструвати реальні перемоги, аби зберегти підтримку президента США Дональда Трампа та всього американського політичного керівництва.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.