Закон про олігархів будуть переголосовувати: що ухвалили "Слуги народу" і що не так з документом
У Верховній Раді 23 вересня ухвалили резонансний законопроєкт №5599 про олігархів. Журналіст ASPI news детально розкаже, що передбачає документ за який проголосувало 279 народних депутатів.
Голосуючи за законопроєкт про деолігархізацію в другому читанні, депутати Верховної Ради врахували три поправки, які суперечать одна одній. Про це повідомив у Telegram глава фракції Голос Ярослав Железняк. Однак ASPI news розкаже, що ж передбачає документ, який ухвалили.
Хто такий олігарх і що на нього чекає?
Вносити до реєстру олігархів в Україні буде РНБО, керує якою ініціатор законопроєкту президент Володимир Зеленський. На його прохання вже підрахували потенційних олігархів, анонсувавши список із 13 людей.
Так, особою, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархом), в цьому законі вважається фізична особа, яка одночасно відповідає щонайменше 3 з 4 ознак:
1) бере участь у політичному житті;
2) має значний вплив на засоби масової інформації;
3) є кінцевим бенефіціарним власником підприємства, яке після дня набрання чинності цього закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку і протягом 1 року поспіль підтримує або посилює такий стан;
4) має підтверджену вартість активів особи і суб'єктів господарювання, бенефіціаром яких воно є, перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (на цей момент ця сума становить 2,27 млрд гривень).
У законопроєкті прописано всього дві санкції, які буде до них застосовано:
олігарх не зможе робити внески на підтримку політичних партій безпосередньо або через своїх партнерів,
такі бізнесмени і їхні компанії не зможуть брати участь у приватизації великих державних підприємств.
У випадку контакту публічного службовця з особою, яка внесена в реєстр, або її представником, такий службовець зобов'язаний подати декларацію про контакти. Закон буде введено в дію після закінчення шести місяців з дня набрання ним чинності. Через 10 років з дня введення в дію він втратить чинність.
Під участю в політичному житті розуміється:
- зайняття посади президента, голови парламенту або уряду, його членів, генерального прокурора, голови Служби безпеки, Національного банку;
- близькі відносини з одним з перерахованих вище осіб або пов'язаних з ним осіб;
- зайняття посади в керівних органах партії і заняття фінансуванням діяльності політпартій.
Значний вплив на ЗМІ означає, що особа є:
- його власником або бенефіціаром власника;
- контролером власника;
- була власником (засновником) або бенефіціаром, або контролером власника на день набрання чинності цим законом, але втратив такий статус до дня введення його в дію, внаслідок чого власником (засновником), бенефіціаром або контролером власника (засновника) ЗМІ стало пов'язана особа або особа, що не має бездоганної ділової репутації.
Зазначимо, рішення про визнання особи олігархом набирає чинності з дня офіційного опублікування указу президента про введення його в дію і є обов'язковим до виконання. При цьому апарат РНБО за 10 робочих днів до дня проведення засідання, на якому заплановано розгляд подання про визнання особи олігархом, направляє такій особі за місцем її реєстрації повідомлення про таке засідання. Особа, яка отримала повідомлення, або ознайомитися з ним на сайті РНБО, має право подати до апарату РНБО в письмовій формі особисті пояснення та інші документи не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня проведення такого засідання.
У законопроєкті також введено поняття "представник олігарха" - це фізична особа, яка проводить зустрічі (бесіди), спілкування телефоном або через засоби електронного зв'язку з публічними службовцями від імені та/або в інтересах олігарха. Під контактом з особою, включеною до реєстру, або її представником розуміється зустріч і розмова (в тому числі онлайн), спілкування телефоном або через засоби електронного зв'язку будь-якого змісту.
Хоча законопроєкт і є ініціативою Володимира Зеленського, знайшлися "Слуги народу", які не підтримали документ. Ухвалення в цілому закону про олігархів підтримали 229 з 244 депутатів від "Слуги народу". Проти проголосував лише один нардеп, 4 депутати не голосували, ще 10 - були відсутні.
Так, зі "Слуг народу" проти проголосувала тільки Людмила Буймістер. Не голосували: Євген Петруняк, Іван Юнаков, Дар'я Володіна, В'ячеслав Медяник. Крім того, на засіданні були відсутні: Артем Дмитрук, Михайло Новіков, Олександр Ткаченко, Роман Бабій, Марина Бардіна, Лада Булах, Ігор Василів, Ігор Васильківський, Юрій Кузьбіт, Микола Сольский.
ASPI news повідомляло, у "Слузі Народу" оцінили ймовірність внесення змін до ухваленого законопроєкту про олігархів та допустили таку можливість. В "Слузі народу" подумають, чи виключати депутатку, яка не підтримала закон про олігархів.
Після появи у медіа аудіозаписів, які приписують бізнесмену Міндічу, Офіс президента вперше дав офіційний коментар. Радники Зеленського наголосили, що подібні інформаційні вкиди не вплинуть на позицію глави держави, адже Україна сьогодні зосереджена на війні та європейському курсі.
У своєму зверненні до українців та європейців Володимир Зеленський підкреслив, що Україна не просто формально святкує День Європи, а живе ним щодня, доводячи свою належність до європейської спільноти.
Сергій Лавров перетворив парад у Москві на арену погроз: глава МЗС Росії заявив, що Україна та країни Заходу нібито готують провокації, аби зірвати святкування 9 травня. Його слова стали черговим доказом того, що Кремль використовує символічні дати для залякування світу.
Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією, яке має діяти з 8 по 10 травня. Ініціатива приурочена до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом, але в Києві наголошують: перемир’я може стати лише тактичною паузою для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до 9 травня заявив, що українці відзначають цей день як пам’ять про перемогу над нацизмом, а не як шоу російської пропаганди. Він підкреслив, що сучасна боротьба України проти агресії є продовженням тієї ж історичної місії — зупинити зло, яке прагне поневолити народи.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.
Після появи у медіа аудіозаписів, які приписують бізнесмену Міндічу, Офіс президента вперше дав офіційний коментар. Радники Зеленського наголосили, що подібні інформаційні вкиди не вплинуть на позицію глави держави, адже Україна сьогодні зосереджена на війні та європейському курсі.
У своєму зверненні до українців та європейців Володимир Зеленський підкреслив, що Україна не просто формально святкує День Європи, а живе ним щодня, доводячи свою належність до європейської спільноти.
Сергій Лавров перетворив парад у Москві на арену погроз: глава МЗС Росії заявив, що Україна та країни Заходу нібито готують провокації, аби зірвати святкування 9 травня. Його слова стали черговим доказом того, що Кремль використовує символічні дати для залякування світу.
Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією, яке має діяти з 8 по 10 травня. Ініціатива приурочена до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом, але в Києві наголошують: перемир’я може стати лише тактичною паузою для Кремля.