Законом про олігархів Зеленський спонукає великий український бізнес до переговорів, – експерт
Закон про статус олігархів потрібен для створення поля переговорів між Банковою та великим бізнесом. Про це заявив експерт корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика" Костянтин Матвієнко.
"Закон про олігархів в останню чергу потрібен владі для популізму. Насамперед тут йдеться про додаткові ресурси для збереження чинної влади", – зазначив експерт.
Нагадаємо, днями стався витік інформації у пресу. Громадськості став відомий зміст законопроєкту "Про олігархів". Таким чином, за версією Кабміну олігархом є людина, яка одночасно: бере участь у політичному житті, має значний вплив на засоби масової інформації та здійснює контроль значної за обсягом господарської діяльності.
Рішення про визнання особи олігархом ухвалює РНБО на підставі подання уряду, члена РНБО, НБУ, СБУ або Антимонопольного комітету та вводиться в дію указом президента. Потім олігарха включать до офіційного "Реєстру осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)".
В результаті особа з реєстру не зможе робити прямі внески на підтримку політичних партій, не може бути бенефіціаром або контролером політичного ЗМІ. Їм буде заборонено купувати об’єкти великої приватизації.
"Коли в контексті цього закону згадують якесь прізвище, то це значить, влада просто пропонує торг. Не думаю, що це подобається українським олігархам. Втім, всі вони родом з 1990-х, тому ще поборються. Хоча водночас по одинці, вони будуть вести переговори з Банковою. Чого влада цим законом й домагається", – підсумував Матвієнко.
Раніше генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявляла, що закон про деолігархізацію допоможе врегулювати ситуацію з впливом великого бізнесу на політику. Раніше президент України Володимир Зеленський написав, що деолігархізація забезпечить Україні стабільне економічне зростання і дозволить вибратися з бідності.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.