Засідання Ради Росія–НАТО, – політолог пояснив, чому Кремль не отримає гарантій невступу України до Альянсу
Сьогодні, 12 січня, у Брюсселі відбулося засідання Ради РФ – НАТО. Про що домовляться представники Росії та 30 держав-членів Альянсу, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Повідомлялося, що насамперед сторони обговорюють загрозу військового вторгнення Росії в Україну та вимоги Кремля до НАТО. Нагадаємо, напередодні Москва наполягала на юридичній фіксації гарантій не розширення НАТО та повернення status quo 1997 року. У відповідь 10 січня під час засідання комісії НАТО-Україна генсек Альянсу Єнс Столтенберг назвав Україну "цінним та багаторічним партнером" Організації Північноатлантичного договору.
"Переговори з НАТО насамперед стосуються взаємодії Росії з Альянсом. Як й передбачалося, Кремль вчергове озвучив свої фобії та надмірні бажання, а НАТО дипломатично відповіло, що двері Альянсу відкриті для всіх. Важливим маркером перемовин для НАТО стала фіксація того, що організація є виключно оборонною, яка не проводить та не планує жодних наступальних операцій у Східній Європі. А активізація Альянсу є лише викликом на загрози, які несуть розгортання російських військ на кордонах з Україною. Гадаю, переговори закінчаться, як завжди – сторони домовляться обмінюватися оперативною інформацією, спільно боротися з тероризмом та різними трафіками", – підкреслив Кулик.
Зокрема, заступниця держсекретаря США Венді Шерман сьогодні у своєму Twitter написала, що на засіданні Росія – НАТО вона "підтвердила основоположні принципи міжнародної системи та європейської безпеки: кожна країна має суверенне право обирати свій шлях".
Україна та Франція досягли масштабних домовленостей, які можуть суттєво змінити можливості української системи протиповітряної оборони та бойової авіації.
Генеральний директор АТ «Українська оборонна промисловість» Герман Сметанін повідомив про завершення роботи на чолі найбільшого оборонного концерну країни.
Верховна Рада України підтримала відставку прем'єр-міністерки Юлії Свириденко, що автоматично означає припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія не демонструє жодних ознак готовності до завершення війни й натомість готує нові кроки, спрямовані на подальшу ескалацію.
Після чергового масованого удару Росії по Україні президент Володимир Зеленський звернувся до міжнародних партнерів із закликом якнайшвидше посилити санкційний та технологічний тиск на Кремль.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Україна та Франція досягли масштабних домовленостей, які можуть суттєво змінити можливості української системи протиповітряної оборони та бойової авіації.
Генеральний директор АТ «Українська оборонна промисловість» Герман Сметанін повідомив про завершення роботи на чолі найбільшого оборонного концерну країни.
Верховна Рада України підтримала відставку прем'єр-міністерки Юлії Свириденко, що автоматично означає припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія не демонструє жодних ознак готовності до завершення війни й натомість готує нові кроки, спрямовані на подальшу ескалацію.