Засідання Ради Росія–НАТО, – політолог пояснив, чому Кремль не отримає гарантій невступу України до Альянсу
Сьогодні, 12 січня, у Брюсселі відбулося засідання Ради РФ – НАТО. Про що домовляться представники Росії та 30 держав-членів Альянсу, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Повідомлялося, що насамперед сторони обговорюють загрозу військового вторгнення Росії в Україну та вимоги Кремля до НАТО. Нагадаємо, напередодні Москва наполягала на юридичній фіксації гарантій не розширення НАТО та повернення status quo 1997 року. У відповідь 10 січня під час засідання комісії НАТО-Україна генсек Альянсу Єнс Столтенберг назвав Україну "цінним та багаторічним партнером" Організації Північноатлантичного договору.
"Переговори з НАТО насамперед стосуються взаємодії Росії з Альянсом. Як й передбачалося, Кремль вчергове озвучив свої фобії та надмірні бажання, а НАТО дипломатично відповіло, що двері Альянсу відкриті для всіх. Важливим маркером перемовин для НАТО стала фіксація того, що організація є виключно оборонною, яка не проводить та не планує жодних наступальних операцій у Східній Європі. А активізація Альянсу є лише викликом на загрози, які несуть розгортання російських військ на кордонах з Україною. Гадаю, переговори закінчаться, як завжди – сторони домовляться обмінюватися оперативною інформацією, спільно боротися з тероризмом та різними трафіками", – підкреслив Кулик.
Зокрема, заступниця держсекретаря США Венді Шерман сьогодні у своєму Twitter написала, що на засіданні Росія – НАТО вона "підтвердила основоположні принципи міжнародної системи та європейської безпеки: кожна країна має суверенне право обирати свій шлях".
В Україні завершили польові випробування одразу чотирьох потенційних систем, здатних перехоплювати російські реактивні «Шахеди».
Туреччина активізувала переговори одночасно з Україною та Росією, намагаючись домовитися про створення нового зернового коридору в Чорному морі.
Українські дрони дедалі сильніше обмежують можливості російської артилерії та бронетехніки, змушуючи окупаційні війська перебудовувати тактику.
Україні варто готуватися до тривалого протистояння з Росією, оскільки західні держави наразі не розраховують на завершення війни найближчими роками.
Росія різко посилила погрози на адресу Великої Британії після того, як Лондон заявив про готовність зміцнювати військову підтримку України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Україна сьогодні є найкращою гарантією безпеки Європи перед Росією. Фінський лідер переконаний, що українська держава перебуває у значно сильнішій позиції, ніж раніше, і наголосив: якщо Україна збереже незалежність та суверенітет, це вже буде перемогою.
Депутат Держдуми Росії Олексій Журавльов заявив, що Москва нібито «зобов'язана» застосувати тактичну ядерну зброю проти України, якщо вважатиме це необхідним.
Російські війська поступово втрачають темп просування на українському фронті, однак говорити про перелом у війні поки зарано.
Тристоронній саміт за участю Дональда Трампа, Володимира Зеленського та Володимира Путіна в Кремлі вважають можливим лише після досягнення домовленостей, які сторони зможуть офіційно зафіксувати.
Україна восени має суттєво посилити протидію новому типу російських безпілотників і довести показник їхнього знищення до понад 90%.
В Україні завершили польові випробування одразу чотирьох потенційних систем, здатних перехоплювати російські реактивні «Шахеди».
Туреччина активізувала переговори одночасно з Україною та Росією, намагаючись домовитися про створення нового зернового коридору в Чорному морі.
Українські дрони дедалі сильніше обмежують можливості російської артилерії та бронетехніки, змушуючи окупаційні війська перебудовувати тактику.
Україні варто готуватися до тривалого протистояння з Росією, оскільки західні держави наразі не розраховують на завершення війни найближчими роками.