Засідання Ради Росія–НАТО, – політолог пояснив, чому Кремль не отримає гарантій невступу України до Альянсу
Сьогодні, 12 січня, у Брюсселі відбулося засідання Ради РФ – НАТО. Про що домовляться представники Росії та 30 держав-членів Альянсу, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Повідомлялося, що насамперед сторони обговорюють загрозу військового вторгнення Росії в Україну та вимоги Кремля до НАТО. Нагадаємо, напередодні Москва наполягала на юридичній фіксації гарантій не розширення НАТО та повернення status quo 1997 року. У відповідь 10 січня під час засідання комісії НАТО-Україна генсек Альянсу Єнс Столтенберг назвав Україну "цінним та багаторічним партнером" Організації Північноатлантичного договору.
"Переговори з НАТО насамперед стосуються взаємодії Росії з Альянсом. Як й передбачалося, Кремль вчергове озвучив свої фобії та надмірні бажання, а НАТО дипломатично відповіло, що двері Альянсу відкриті для всіх. Важливим маркером перемовин для НАТО стала фіксація того, що організація є виключно оборонною, яка не проводить та не планує жодних наступальних операцій у Східній Європі. А активізація Альянсу є лише викликом на загрози, які несуть розгортання російських військ на кордонах з Україною. Гадаю, переговори закінчаться, як завжди – сторони домовляться обмінюватися оперативною інформацією, спільно боротися з тероризмом та різними трафіками", – підкреслив Кулик.
Зокрема, заступниця держсекретаря США Венді Шерман сьогодні у своєму Twitter написала, що на засіданні Росія – НАТО вона "підтвердила основоположні принципи міжнародної системи та європейської безпеки: кожна країна має суверенне право обирати свій шлях".
Попри дедалі масштабніші українські удари по військових об'єктах, нафтопереробних заводах та стратегічній інфраструктурі в глибині Росії, Володимир Путін не демонструє готовності згортати війну.
Президент Росії Володимир Путін дедалі гостріше стикається з наслідками затяжної війни проти України, а простір для ухвалення стратегічних рішень стрімко звужується.
Російська армія у червні скоротила кількість масштабних комбінованих атак по території України, однак це не свідчить про зменшення загрози.
Американський аналітичний центр оприлюднив нову оцінку людських втрат у війні між Росією та Україною. За підрахунками експертів, сукупна кількість загиблих і поранених з обох сторін уже перевищила 1,5 мільйона осіб, що робить нинішній конфлікт одним із найкривавіших у Європі за останні десятиліття.
Президент Росії Володимир Путін настільки зосередився на війні проти України, що фактично перестав звертати увагу на внутрішні проблеми власної країни.
Міністерство оборони України розпочало масштабну дипломатичну кампанію із посилення протиповітряної оборони.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що" війна Росії проти України наближається до одного з найважливіших етапів, який може визначити її подальший перебіг.
Президент України Володимир Зеленський, заявивши про готовність дати Росії 40 днів для ухвалення рішення щодо припинення війни, фактично окреслив часовий проміжок, протягом якого українські Сили оборони мають максимально посилити військовий тиск на окупаційні сили.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію проти російської військової авіації, вдруге за тиждень атакувавши стратегічний аеродром на території РФ.
Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт "Мадяр" Бровді повідомив про успішне ураження кількох електропідстанцій на тимчасово окупованому Кримському півострові.
Попри дедалі масштабніші українські удари по військових об'єктах, нафтопереробних заводах та стратегічній інфраструктурі в глибині Росії, Володимир Путін не демонструє готовності згортати війну.
Президент Росії Володимир Путін дедалі гостріше стикається з наслідками затяжної війни проти України, а простір для ухвалення стратегічних рішень стрімко звужується.
Російська армія у червні скоротила кількість масштабних комбінованих атак по території України, однак це не свідчить про зменшення загрози.
Американський аналітичний центр оприлюднив нову оцінку людських втрат у війні між Росією та Україною. За підрахунками експертів, сукупна кількість загиблих і поранених з обох сторін уже перевищила 1,5 мільйона осіб, що робить нинішній конфлікт одним із найкривавіших у Європі за останні десятиліття.