Засідання Ради Росія–НАТО, – політолог пояснив, чому Кремль не отримає гарантій невступу України до Альянсу
Сьогодні, 12 січня, у Брюсселі відбулося засідання Ради РФ – НАТО. Про що домовляться представники Росії та 30 держав-членів Альянсу, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Повідомлялося, що насамперед сторони обговорюють загрозу військового вторгнення Росії в Україну та вимоги Кремля до НАТО. Нагадаємо, напередодні Москва наполягала на юридичній фіксації гарантій не розширення НАТО та повернення status quo 1997 року. У відповідь 10 січня під час засідання комісії НАТО-Україна генсек Альянсу Єнс Столтенберг назвав Україну "цінним та багаторічним партнером" Організації Північноатлантичного договору.
"Переговори з НАТО насамперед стосуються взаємодії Росії з Альянсом. Як й передбачалося, Кремль вчергове озвучив свої фобії та надмірні бажання, а НАТО дипломатично відповіло, що двері Альянсу відкриті для всіх. Важливим маркером перемовин для НАТО стала фіксація того, що організація є виключно оборонною, яка не проводить та не планує жодних наступальних операцій у Східній Європі. А активізація Альянсу є лише викликом на загрози, які несуть розгортання російських військ на кордонах з Україною. Гадаю, переговори закінчаться, як завжди – сторони домовляться обмінюватися оперативною інформацією, спільно боротися з тероризмом та різними трафіками", – підкреслив Кулик.
Зокрема, заступниця держсекретаря США Венді Шерман сьогодні у своєму Twitter написала, що на засіданні Росія – НАТО вона "підтвердила основоположні принципи міжнародної системи та європейської безпеки: кожна країна має суверенне право обирати свій шлях".
ВАШИНГТОН – КИЇВ. Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде привітав українців із Днем Конституції та обговорив розвиток спорту з віцепрезидентом АСБ Києва Михайлом Бугаєм.
Позиція Сполучених Штатів щодо можливих мирних домовленостей у війні Росії проти України може зазнати суттєвих змін: президент США Дональд Трамп розглядає варіант відмови від так званих “Анкориджських домовленостей”, які раніше обговорювалися як один із можливих форматів врегулювання конфлікту.
Втрати контролю над Кримом можуть стати переломним моментом у війні Росії проти України та фактично означати стратегічну поразку для Москви.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Володимир Путін може розглядати застосування ядерної зброї не як відповідь на окремі удари по території РФ, а лише у випадку, якщо побачить загрозу втрати контролю над війною та власною владою.
Президент України Володимир Зеленський заявив про черговий етап далекобійних операцій проти російської військової інфраструктури, повідомивши про ураження двох нафтопереробних заводів на території Росії.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла було «неадекватним» і таким, що принижує українського лідера.
Українська кампанія ударів по окупованому Криму дедалі сильніше впливає на військові можливості Росії та ставить під сумнів головний символ політики Володимира Путіна.
Розробник оборонних технологій та медійна персона Штілерман заявив, що у разі спроби нового наступу з території Білорусі Україна діятиме значно швидше, ніж на початку повномасштабного вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що завдяки роботі державних структур та міжнародним зусиллям із російської неволі вже вдалося повернути тисячі українців.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що критичне скорочення постачання пального та електроенергії до окупованого Криму може створити для Росії ситуацію, коли Кремлю доведеться шукати вихід через переговори.
ВАШИНГТОН – КИЇВ. Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде привітав українців із Днем Конституції та обговорив розвиток спорту з віцепрезидентом АСБ Києва Михайлом Бугаєм.
Позиція Сполучених Штатів щодо можливих мирних домовленостей у війні Росії проти України може зазнати суттєвих змін: президент США Дональд Трамп розглядає варіант відмови від так званих “Анкориджських домовленостей”, які раніше обговорювалися як один із можливих форматів врегулювання конфлікту.
Втрати контролю над Кримом можуть стати переломним моментом у війні Росії проти України та фактично означати стратегічну поразку для Москви.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Володимир Путін може розглядати застосування ядерної зброї не як відповідь на окремі удари по території РФ, а лише у випадку, якщо побачить загрозу втрати контролю над війною та власною владою.