Засідання Ради Росія–НАТО, – політолог пояснив, чому Кремль не отримає гарантій невступу України до Альянсу
Сьогодні, 12 січня, у Брюсселі відбулося засідання Ради РФ – НАТО. Про що домовляться представники Росії та 30 держав-членів Альянсу, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Повідомлялося, що насамперед сторони обговорюють загрозу військового вторгнення Росії в Україну та вимоги Кремля до НАТО. Нагадаємо, напередодні Москва наполягала на юридичній фіксації гарантій не розширення НАТО та повернення status quo 1997 року. У відповідь 10 січня під час засідання комісії НАТО-Україна генсек Альянсу Єнс Столтенберг назвав Україну "цінним та багаторічним партнером" Організації Північноатлантичного договору.
"Переговори з НАТО насамперед стосуються взаємодії Росії з Альянсом. Як й передбачалося, Кремль вчергове озвучив свої фобії та надмірні бажання, а НАТО дипломатично відповіло, що двері Альянсу відкриті для всіх. Важливим маркером перемовин для НАТО стала фіксація того, що організація є виключно оборонною, яка не проводить та не планує жодних наступальних операцій у Східній Європі. А активізація Альянсу є лише викликом на загрози, які несуть розгортання російських військ на кордонах з Україною. Гадаю, переговори закінчаться, як завжди – сторони домовляться обмінюватися оперативною інформацією, спільно боротися з тероризмом та різними трафіками", – підкреслив Кулик.
Зокрема, заступниця держсекретаря США Венді Шерман сьогодні у своєму Twitter написала, що на засіданні Росія – НАТО вона "підтвердила основоположні принципи міжнародної системи та європейської безпеки: кожна країна має суверенне право обирати свій шлях".
Заступник міністра закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що президент Володимир Зеленський готовий зустрітися з Володимиром Путіним, але саме російський лідер уникає прямого діалогу.
Сергій Лавров під час дипломатичного форуму в Анталії заявив, що Росія не вважає поновлення переговорів щодо завершення війни в Україні пріоритетом, але водночас не виключає можливості їх відновлення у Стамбулі.
Президент Володимир Зеленський заявив, що нові масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі України ще раз доводять критичну потребу у сучасних системах протиповітряної оборони.
У Пентагоні заявили, що підтримка України не може й надалі повністю покладатися лише на Сполучені Штати. Американські чиновники наголосили, що союзники мають взяти на себе більшу частину відповідальності, адже війна проти Росії є викликом для всієї Європи та світу.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підтвердив готовність сприяти переговорам між Україною та Росією.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує розпочати тренування пілотів на винищувачах Gripen у 2026 році.
Міністр МЗС Андрій Сибіга заявив, що зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна можлива в Туреччині. Він наголосив, що Київ готовий до діалогу, але лише на умовах, які враховують українські інтереси та принципи міжнародного права.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перегрупувати свої сили та може вкотре спробувати втягнути Білорусь у війну.
Американське видання The Washington Post повідомило, що Володимир Путін опинився у глухому куті в Україні й може спробувати розширити агресію на Європу.
Американське видання The New York Post опублікувало матеріал, у якому зазначається, що Володимир Путін, розпочавши війну проти України, фактично сам сприяв створенню високотехнологічної української оборони.
Заступник міністра закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що президент Володимир Зеленський готовий зустрітися з Володимиром Путіним, але саме російський лідер уникає прямого діалогу.
Сергій Лавров під час дипломатичного форуму в Анталії заявив, що Росія не вважає поновлення переговорів щодо завершення війни в Україні пріоритетом, але водночас не виключає можливості їх відновлення у Стамбулі.
Президент Володимир Зеленський заявив, що нові масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі України ще раз доводять критичну потребу у сучасних системах протиповітряної оборони.
У Пентагоні заявили, що підтримка України не може й надалі повністю покладатися лише на Сполучені Штати. Американські чиновники наголосили, що союзники мають взяти на себе більшу частину відповідальності, адже війна проти Росії є викликом для всієї Європи та світу.