Засідання Ради Росія–НАТО, – політолог пояснив, чому Кремль не отримає гарантій невступу України до Альянсу
Сьогодні, 12 січня, у Брюсселі відбулося засідання Ради РФ – НАТО. Про що домовляться представники Росії та 30 держав-членів Альянсу, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Повідомлялося, що насамперед сторони обговорюють загрозу військового вторгнення Росії в Україну та вимоги Кремля до НАТО. Нагадаємо, напередодні Москва наполягала на юридичній фіксації гарантій не розширення НАТО та повернення status quo 1997 року. У відповідь 10 січня під час засідання комісії НАТО-Україна генсек Альянсу Єнс Столтенберг назвав Україну "цінним та багаторічним партнером" Організації Північноатлантичного договору.
"Переговори з НАТО насамперед стосуються взаємодії Росії з Альянсом. Як й передбачалося, Кремль вчергове озвучив свої фобії та надмірні бажання, а НАТО дипломатично відповіло, що двері Альянсу відкриті для всіх. Важливим маркером перемовин для НАТО стала фіксація того, що організація є виключно оборонною, яка не проводить та не планує жодних наступальних операцій у Східній Європі. А активізація Альянсу є лише викликом на загрози, які несуть розгортання російських військ на кордонах з Україною. Гадаю, переговори закінчаться, як завжди – сторони домовляться обмінюватися оперативною інформацією, спільно боротися з тероризмом та різними трафіками", – підкреслив Кулик.
Зокрема, заступниця держсекретаря США Венді Шерман сьогодні у своєму Twitter написала, що на засіданні Росія – НАТО вона "підтвердила основоположні принципи міжнародної системи та європейської безпеки: кожна країна має суверенне право обирати свій шлях".
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що розблокування постачання російської нафти можливе лише за умови фінансових гарантій для Будапешта.
Країни “Великої сімки” закликали Європейський Союз достроково надати Україні кредит у розмірі 45 мільярдів євро.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що угоду про створення Спецтрибуналу для розслідування злочину агресії Росії можуть схвалити вже у травні.
Прем’єр-міністр Норвегії Гар Стере підтвердив, що передані Україні винищувачі F-16 вже офіційно стали частиною Повітряних сил, але поки проходять ремонт і технічну підготовку у Бельгії.
Президент Володимир Зеленський заявив, що головним пріоритетом для України є готовність збивати всі типи повітряних цілей, які запускає Росія.
Німеччина готується до рішучого кроку: канцлер Олаф Фрідріх Мерц підтримав ініціативу щодо повернення українських ухилянтів додому. За його словами, ті, хто залишив країну під час війни, мають допомагати своїй державі, а не ховатися за кордоном.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що військовий збір залишиться чинним навіть після завершення війни. За його словами, це необхідний крок для гарантування обороноздатності та відновлення держави у післявоєнний період.
Курт Волкер зробив гучний прогноз щодо війни в Україні, заявивши, що плани Володимира Путіна не передбачають швидкого завершення конфлікту. Колишній спецпредставник США наголосив, що Кремль прагне затягнути війну, аби виснажити українське суспільство та підірвати підтримку Заходу.
Кирило Буданов пояснив, чому Україна не розголошує деталей контактів із росіянами, наголосивши, що будь-які переговори потребують максимальної тиші та захисту.
Віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що Білий дім досягнув нового важливого результату у співпраці з Україною.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що розблокування постачання російської нафти можливе лише за умови фінансових гарантій для Будапешта.
Країни “Великої сімки” закликали Європейський Союз достроково надати Україні кредит у розмірі 45 мільярдів євро.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що угоду про створення Спецтрибуналу для розслідування злочину агресії Росії можуть схвалити вже у травні.
Прем’єр-міністр Норвегії Гар Стере підтвердив, що передані Україні винищувачі F-16 вже офіційно стали частиною Повітряних сил, але поки проходять ремонт і технічну підготовку у Бельгії.