Засідання Ради Росія–НАТО, – політолог пояснив, чому Кремль не отримає гарантій невступу України до Альянсу
Сьогодні, 12 січня, у Брюсселі відбулося засідання Ради РФ – НАТО. Про що домовляться представники Росії та 30 держав-членів Альянсу, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Повідомлялося, що насамперед сторони обговорюють загрозу військового вторгнення Росії в Україну та вимоги Кремля до НАТО. Нагадаємо, напередодні Москва наполягала на юридичній фіксації гарантій не розширення НАТО та повернення status quo 1997 року. У відповідь 10 січня під час засідання комісії НАТО-Україна генсек Альянсу Єнс Столтенберг назвав Україну "цінним та багаторічним партнером" Організації Північноатлантичного договору.
"Переговори з НАТО насамперед стосуються взаємодії Росії з Альянсом. Як й передбачалося, Кремль вчергове озвучив свої фобії та надмірні бажання, а НАТО дипломатично відповіло, що двері Альянсу відкриті для всіх. Важливим маркером перемовин для НАТО стала фіксація того, що організація є виключно оборонною, яка не проводить та не планує жодних наступальних операцій у Східній Європі. А активізація Альянсу є лише викликом на загрози, які несуть розгортання російських військ на кордонах з Україною. Гадаю, переговори закінчаться, як завжди – сторони домовляться обмінюватися оперативною інформацією, спільно боротися з тероризмом та різними трафіками", – підкреслив Кулик.
Зокрема, заступниця держсекретаря США Венді Шерман сьогодні у своєму Twitter написала, що на засіданні Росія – НАТО вона "підтвердила основоположні принципи міжнародної системи та європейської безпеки: кожна країна має суверенне право обирати свій шлях".
Новопризначений голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров заявив, що головним завданням на новій посаді стане посилення можливостей відомства, розширення міжнародної співпраці та забезпечення СЗР необхідними ресурсами для ефективного захисту національних інтересів.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Росія може змінити пріоритети повітряних атак і зосередити удари на об'єктах водопостачання. За його словами, українська влада вже готується до такого сценарію, посилюючи захист критичної інфраструктури та координуючи дії з місцевими громадами.
Президент США Дональд Трамп отримав нове вікно можливостей для активізації мирних переговорів між Україною та Росією.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний висловив переконання, що Києву варто зосередитися на створенні нових європейських механізмів безпеки, оскільки перспектива членства в НАТО, на його думку, є недосяжною.
Україна готується укласти ще 15 міжнародних угод у межах формату Drone deals, який передбачає не лише співпрацю у сфері безпілотників, а й довгострокове фінансування українського оборонного виробництва та інтеграцію бойового досвіду з партнерами.
Президент Володимир Зеленський доручив українським дипломатам активізувати роботу напередодні виборчих кампаній у державах-партнерах, щоб не допустити послаблення міжнародної підтримки України та ефективно протидіяти спробам Росії впливати на політичні процеси за кордоном.
Президент Володимир Зеленський поставив перед українськими послами нові зовнішньополітичні завдання, серед яких одним із ключових напрямків визначив розвиток відносин із Китаєм.
Президент Зеленський повідомив, що найближчими тижнями Україна планує укласти низку нових міжнародних домовленостей, які мають зміцнити обороноздатність держави, розширити військово-технічне співробітництво із союзниками та забезпечити додаткову підтримку українського оборонно-промислового комплексу.
Україна найближчими місяцями не зможе отримати американську ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів PAC-3 для зенітних ракетних комплексів Patriot. Про це заявив постійний представник США при НАТО Метью Вітакер, наголосивши, що переговори щодо такої співпраці тривають, однак завершити їх до початку зими не вдасться.
Для створення повноцінного антибалістичного щита Україні необхідно близько 100 систем FREJYA. Про це заявив президент Володимир Зеленський, наголосивши, що реалізація проєкту дозволить не лише захистити українське небо, а й у перспективі зробити нову систему основою європейської протиракетної оборони.
Новопризначений голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров заявив, що головним завданням на новій посаді стане посилення можливостей відомства, розширення міжнародної співпраці та забезпечення СЗР необхідними ресурсами для ефективного захисту національних інтересів.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Росія може змінити пріоритети повітряних атак і зосередити удари на об'єктах водопостачання. За його словами, українська влада вже готується до такого сценарію, посилюючи захист критичної інфраструктури та координуючи дії з місцевими громадами.
Президент США Дональд Трамп отримав нове вікно можливостей для активізації мирних переговорів між Україною та Росією.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний висловив переконання, що Києву варто зосередитися на створенні нових європейських механізмів безпеки, оскільки перспектива членства в НАТО, на його думку, є недосяжною.