Заяви Китаю про мир в Україні не збігаються з діями – Блінкен
Державний секретар США Ентоні Блінкен зустрівся з очільником МЗС Китаю Ван Ї і після цього раптом сказав, що заяви Пекіна про мир в Україні не збігаються з діями.
Як повідомило Reuters, їхня зустріч відбулась в кулуарах Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Держсекретар заявив про серйозні занепокоєння США щодо підтримки КНР оборонної промислової бази Росії. Крім того, він порушив питання "небезпечних і дестабілізуючих дій" Пекіна в Південнокитайському морі.
За словами Блінкена, близько 70% верстатів і 90% мікроелектроніки, які імпортує агресор, походять з Китаю і Гонконгу. Це допомагає Кремлю виробляти ракети, бронетехніку і боєприпаси, щоб продовжувати війну проти України. "Тож коли Пекін каже, що, з одного боку, він хоче миру, хоче бачити припинення конфлікту, а з іншого боку, дозволяє своїм компаніям здійснювати дії, які фактично допомагають Путіну продовжувати агресію, це зовсім не узгоджується", - наголосив посадовець.
Ван Ї відповів, що Штати повинні припинити дискредитувати та підкидати докази проти Китаю, а також "накладати санкції без розбору та використовувати цей конфлікт для створення та заохочення конфронтації між різними таборами".
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.