Здраствуй, "формула Штайнмаєра": експерти про результати зустрічі Зеленського та Меркель у Берліні
Пізно ввечері у понеділок, 12 липня, завершилися 4-годинні переговори президента України Володимира Зеленського та федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель. Експерти прокоментували домовленості сторін щодо мирного врегулювання ситуації на Донбасі.
Що пообіцяла Меркель:
- намагатиметься, щоб транзит російського газу продовжився через українську ГТС й після запуску "Північного потоку-2";
- надасть Україні 1,5 млн доз вакцини від коронавірусу.
Що вимагають від України:
- імплементації "формули Штайнмаєра".
Тарас Чорновіл, нардеп III-VI скликань
Канцлер Німеччини Ангела Меркель не висловлює тез, котрі б не підтримала українська сторона, позаяк є дипломатом старої школи. За столом переговорів вона може пресингувати, але на публіку виходить лише з погодженими позиціями. Це означає, що Зеленський, як й наприкінці 2019-го, підтвердив бажання імплементувати убивчу "формулу Штайнмаєра". Нагадаю її суть. Першочергове завдання – вибори на окупованій території до відновлення суверенітету України в ОРДЛО, до виведення російських військ та роззброєння бойовиків. З формуванням цих легітимізованих органів влади місія "Нормандської четвірки" вичерпується, лише спостереження, а Київ має працювати із "своїми" в ОРДЛО сам.
Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій
Після зустрічі Меркель й Зеленського Україна може розраховувати лише на дві події. По-перше, до влади в Німеччині у вересні може прийти партія "зелених". Вони проти "Північного потоку-2". Є шанс, що позиція коаліції за їхньої участі в питаннях, важливих для України, буде більш адекватною. По-друге, 15 липня Меркель має зустрітись з президентом США Джо Байденом. Можливо, президент США донесе до канцлера весь масштаб небезпек від співпраці з Кремлем. А також геополітичні наслідки погодження віддати Україну до сфери безпосереднього впливу Кремля.
Тому сподіваюся, що ніяких реальних наслідків ця зустріч не матиме. Можливі домовленості про навантаження української газотранспортної системи на мінімальній потужності протягом найближчих 10 років – це ні про що. В питанні "Північного потоку-2" позицію України та негативні наслідки для Європи проігноровано. В питанні війни на Донбасі заявлений варіант "Україна підтримала підготовлені Францією й Німеччиною кластери з врегулювання" є жорстким ударом по українським позиціям, бо за абстрактним "кластерами" стоїть конкретна "формула Штайнмаєра".
Раніше ASPI news про 5 пунктів для України від держсекретаря США Блінкена, виконання яких є умовою зустрічі Зеленського з Байденом. Також політолог пояснив, коли почнеться падіння режиму Путіна в Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.