Зеленський назвав кількість загиблих та поранених українців та росіян на війні
Станом на 4 лютого 2025 року понад 45 тис. українських воїнів загинули у війні з російськими загарбниками. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю британському журналісту Пірсу Моргану.
За словами Зеленського, втрати України на війні - 45 100 людей. Ще близько 390 тис. воїнів - поранені. "Тут я буду точним, кількість поранених більша, ніж кількість загиблих. Також є люди, які були поранені, а потім повернулися на поле бою і знову були поранені. Тому кількість поранених становить 390 000", - йдеться у заяві.
Натомість президент України заявив про 350 тис. ліквідованих окупантів, ще від 50 до 70 тис. російських військових вважаються зниклими безвісти. "Вони мають близько 600-700 тис. поранених. Приблизно співвідношення один до двох, тому що польова медицина слабша, ніж наша. Вони не приносять поранених назад, якщо людина поранена на полі бою, вона залишається там, тому оцінки приблизно такі, але вони дуже чітко відповідають дійсності", - заявив Зеленський.
Також Зеленський наголосив на кількості зниклих безвісти українцях і тих, хто опинився в полоні. "Це тисячі людей, які зникли безвісти. Справді тисячі. Скільки з них дійсно зниклих безвісти, а скільки в'язнів, я на сьогодні не знаю", - сказав він.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.
The Wall Street Journal наголошує, що парад Перемоги у Москві більше не є символом сили, а навпаки — демонструє слабкість режиму. Путін, який десятиліттями будував культ “дідів”, тепер зіткнувся з тим, що війна проти України підриває його головний пропагандистський інструмент.
Володимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом нагадав світові, що українці вже вдруге за 81 рік змушені зупиняти тотальне зло. Президент назвав сучасну російську агресію «оновленою версією нацизму» з маркуванням «зроблено в Росії» та закликав вільний світ до єдності.
Президент України заявив, що Кремль може спробувати розпочати чергову хвилю наступальних дій у найближчі місяці. Він підкреслив, що українська армія готується до цього сценарію, а союзники посилюють допомогу, аби забезпечити перевагу Києва на полі бою.
Президент України заявив, що кількість атак з боку Росії чітко демонструє — Кремль не прагне миру, а лише використовує тему перемир’я для маніпуляцій. яяяяяяпідкреслив, що Україна діятиме справедливо й рішуче, а міжнародна спільнота повинна реагувати на факти, а не на російські заяви.
Ентоні Блінкен заявив, що твердження про “халявну” допомогу Європи Україні є міфом. За його словами, союзники витрачають мільярди євро на оборонну підтримку, бо усвідомлюють, що майбутнє Європи залежить від здатності України вистояти у війні проти Росії.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.