Зеленський назвав план РФ в Харківській області та задачу ЗСУ
Росія проводить операції в Харківській області, щоб розтягнути українські сили. Водночас перед Силами оборони поставлене очевидне завдання.
Президент наголосив, що на сьогодні головне - це питання фронту і протидії російським операціям. "Особлива увага - Харківській області. Тривають оборонні бої, жорстокі бої на значній частині нашої прикордонної смуги. Є села, які фактично із "сірої зони" стали зоною ведення бойових дій, і окупант намагається в частині з них закріпитись, частину просто використати для подальшого просування", - пояснив глава держави
За словами президента, завдання України наразі очевидне - треба завдати окупанту якнайбільших втрат. "Зокрема, на околицях міста Вовчанська ситуація надзвичайно складна - місто під постійним російським вогнем, і тривають контрударні дії наших військових, у місті - місцевим мешканцям - допомагають", - зазначив президент.
Він підкреслив, що дуже важливо, щоб максимум ефективності був проявлений зараз кожним - кожним, хто безпосередньо саме там, в Харківській області. "У військових силах, у силах безпеки, у місцевій владі, у громадах. Усе залежить від того завжди у війні, на що ти сам здатен, що ти сам здатен зробити - чи можеш витримати удари та втримати позиції, щоб і всі так само змогли. Головне - наша стійкість та український результат у боях", - підкреслив Зеленський.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уперше детально прокоментував передачу Україні ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, заявивши, що це рішення було ухвалене після консультацій із НАТО та американським військовим командуванням.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вважає, що новий масований ракетно-дроновий удар Росії по Україні свідчить про зростаючий відчай Кремля, а не про його силу.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко виступив із новою резонансною заявою щодо війни в Україні, переклавши відповідальність за продовження конфлікту на західні країни. Білоруський лідер стверджує, що саме дії Заходу нібито не дозволяють завершити бойові дії, тоді як Росія продовжує щоденні масовані удари по українських містах.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що головним завданням української делегації на саміті НАТО в Анкарі стане досягнення конкретних домовленостей щодо посилення протиповітряної оборони держави.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після чергової масованої російської атаки на Україну закликав союзників значно активніше підтримувати українську протиповітряну оборону.
Президент США Дональд Трамп вважає припинення війни між Росією та Україною одним із найнагальніших зовнішньополітичних завдань своєї адміністрації. Саме бажання якнайшвидше зупинити бойові дії стане головною темою його майбутньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО, повідомляють американські джерела.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов закликав жителів тимчасово окупованого Криму з розумінням поставитися до труднощів, які виникають після українських ударів по військовій інфраструктурі півострова.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов уперше детально розповів, як складалися його робочі взаємини з президентом Володимиром Зеленським.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що завершення активної фази війни до кінця року залишається реалістичним сценарієм, однак досягти цього можна лише за умови збереження військового тиску на Росію та активної міжнародної підтримки України.
Російське керівництво не планує переходити до змістовних мирних переговорів із Україною щонайменше до початку 2027 року, оскільки розраховує досягти вигідніших для себе військових і політичних позицій.