Зеленський назвав умову для зустрічі з Путіним
Президент України Володимир Зеленський згодний зустрітись з Володимиром Путіним. Але станеться лише тоді, коли українці, американці і європейці розроблять спільний план щодо завершення війни. Про це український лідер сказав на Мюнхенській безпековій конференції в п'ятницю.
"Існує, можливо, якийсь елемент дезінформації. Можливо, росіяни підняли чи розкрутили. Такі речі можуть зруйнувати єдність. Наприклад, Саудівська Аравія. Так, я проведу візит до ОАЕ, у мене заплановані візити, важливі діалоги. У нас є свій порядок денний", - заявив Зеленський.
При цьому він запевнив, що зустрічей з росіянами не буде. "Я не буду зустрічатися з росіянами, це не частина моїх планів. Я зустрінуся лише з одним росіянином - тільки з Путіним. Тільки після того, як у нас буде спільний план з Трампом, Європою, і ми сядемо з Путіним і зупинимо війну. Лише в цьому випадку я готовий зустрітися. Не буде ніяких інших платформ з компромісами", - запевнив глава держави.
Зеленський додав, що під час розмови з Дональдом Трампом назвав Володимира Путіна брехуном. "Він говорив із Путіним. Він сказав мені, що Путін хоче зупинити війну. Я сказав йому, що він – брехун, я сподіваюся, що ви будете тиснути на нього. Ми мали прямі розмови з Путіним про припинення вогню. Нам не потрібне припинення вогню. Це глобальна проблема", – сказав Зеленський.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.