Зеленський назвав умову для зустрічі з Путіним
Президент України Володимир Зеленський згодний зустрітись з Володимиром Путіним. Але станеться лише тоді, коли українці, американці і європейці розроблять спільний план щодо завершення війни. Про це український лідер сказав на Мюнхенській безпековій конференції в п'ятницю.
"Існує, можливо, якийсь елемент дезінформації. Можливо, росіяни підняли чи розкрутили. Такі речі можуть зруйнувати єдність. Наприклад, Саудівська Аравія. Так, я проведу візит до ОАЕ, у мене заплановані візити, важливі діалоги. У нас є свій порядок денний", - заявив Зеленський.
При цьому він запевнив, що зустрічей з росіянами не буде. "Я не буду зустрічатися з росіянами, це не частина моїх планів. Я зустрінуся лише з одним росіянином - тільки з Путіним. Тільки після того, як у нас буде спільний план з Трампом, Європою, і ми сядемо з Путіним і зупинимо війну. Лише в цьому випадку я готовий зустрітися. Не буде ніяких інших платформ з компромісами", - запевнив глава держави.
Зеленський додав, що під час розмови з Дональдом Трампом назвав Володимира Путіна брехуном. "Він говорив із Путіним. Він сказав мені, що Путін хоче зупинити війну. Я сказав йому, що він – брехун, я сподіваюся, що ви будете тиснути на нього. Ми мали прямі розмови з Путіним про припинення вогню. Нам не потрібне припинення вогню. Це глобальна проблема", – сказав Зеленський.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.