Зеленський не втратить легітимність після 21 травня – міністр юстиції Малюська
Міністр юстиції Денис Малюська вважає, що президент України Володимир Зеленський не втратить свою легітимність після закінчення п’ятирічного строку повноважень 21 травня 2024 року, його повноваження триватимуть до обрання наступного очільника держави.
Таке Малюська сказав в інтерв’ю українській службі ВВС: "Ні, він не втратить свою легітимність… Повноваження президента тривають до обрання наступного. Але чимало норм Конституції сформульовано таким чином, що той, хто хоче знайти до чого придратися чи на чомусь побудувати якусь теорію змови – то він це знайде. Тому варто очікувати багато шуму і крику, особливо базуючись на тому, що автори-розробники Конституції мало вірили в реалістичність повномасштабної війни за участю України і тому досить незграбно повелись стосовно відповідних норм, які прописані в Конституції. Не лише по термінах повноважень, є і багато іншого, що в Конституції стосується воєнного часу – воно сформульовано не ідеально, м'яко кажучи. Що, безумовно, дає підстави для різних "теорій змови". Один з прикладів – це десь хтось комунікує в соціальних мережах, можливо, і те, що розганяється Росією – що, типу, Україна не оголосила стан війни".
На ремарку, чи можливо, доречніше звернутися до органу, який тлумачить Конституцію – Конституційного суду, щоб поставити крапку в питанні легітимності президента, Малюська відповів, що на його думку, робити це запізно, і в нинішніх реалія навіть шкідливо: "Чесно кажучи, це точно поза межами моїх повноважень. Я не є суб'єктом, який може звертатись до Конституційного суду. Більше того, напевно, зараз це вже пізно робити, тому що саме таке звернення означає, що питання є і є сумніви, вони обґрунтовані, і нам треба цілий авторитет Конституційного суду, який би цю ситуацію врегулював. Враховуючи комунікаційну і безпекову ситуацію в країні – зараз офіційно і публічно ставити під сумнів легітимність президента була б величезна помилка, тому я думаю, що зараз немає сенсу звертатися до Конституційного суду. Колись, десь – можливо було б, але знову ж таки – не на даному етапі".
На уточнююче запитання, чи всі укази та документи президента з 21 травня будуть абсолютно чинними, міністр відповів: "Однозначно. Жоден президент ніколи не працював день в день, як це визначає Конституція. Це стосується і парламенту так само".
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.