Зеленський обговорив з Рютте перспективи членства України в НАТО та план перемоги
Президент Володимир Зеленський провів переговори з новим генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Глава Північноатлантичного альянсу одразу ж після свого призначення приїхав із офіційним візитом до Києва.
Головними темами переговорів Зеленського та Рютте стали перспективи членства України в НАТО та План перемоги. За словами Зеленського, візит Рютте в Україну відразу після призначення генсеком НАТО свідчить про пріоритети Заходу щодо підтримки України. Також президент наголосив, що візит Рютте показує, що українці можуть розраховувати на особисте лідерство генсека НАТО. "Ключова наша мета – повноцінне членство України в Альянсі. Україна може стати 33 країною НАТО, українці заслуговують на це. Сьогодні ми детально обговорили перспективи співпраці, ключові орієнтири, які можуть зміцнити нас та нашу взаємодію", – сказав Зеленський.
Глава держави додав, що обговорив із Рютте План перемоги. Зеленський зазначив, що елементи цього плану посилять нашу країну. "Обговорили сьогодні елементи Плану перемоги нашої держави, які посилять Україну. Ми готуємось зараз до чергової зустрічі у форматі "Рамштайн", і там ми також обговоримо цей План перемоги. Я хочу обговорити його із нашими партнерами", – заявив президент України.
Президент заявив, що Україна фокусується на тому, щоб отримати запрошення в НАТО. Зараз країна фокусується на цьому і робить все, щоб досягти бажаного результату. Крім того, глава держави наголосив, що Україна очікує від НАТО посилення військової допомоги. "Ми фокусуємося на цьому результаті, робитимемо все, щоб отримати запрошення. Друге – це зброя, насамперед ППО, насамперед наближення рішення, яке було у Вашингтоні щодо відповідної кількості систем Patriot та SAMP-T", – зазначив Зеленський.
Також президент порушив питання ймовірності знищення російських ракет і дронів союзниками. За його словами, зараз партнери України поки що не готові до такого кроку, але робота у цьому напрямку ведеться.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.