Зеленський обговорив зі Шмигалем прискорення надходженнь в Україну заморожених російських активів
Президент України Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час наради в понеділок узгодили позиції щодо того, як наблизити реальне надходження заморожених російських активів у межах рішення G7 про виділення Україні 50 млрд доларів цих коштів.
"Ми обговорили кілька важливих практичних нюансів щодо використання російських активів, які заблоковані партнерами. Є рішення G7 про 50 млрд доларів для України від використання російських активів, і зараз ми опрацьовуємо з партнерами в Європі та Америці конкретну реалізацію. Узгодили сьогодні нашу позицію з приводу того, як наблизити реальне надходження коштів", - заявив Зеленський у відеозверненні.
Це те, за словами глави держави, що "критично важливо для України і може нас посилити саме в цьому осінньо-зимовому сезоні". Зеленський і Шмигаль також опрацювали порядок роботи на поточний місяць, а саме - необхідні рішення та домовленості, яких очікують у відносинах із партнерами, насамперед у Європі. "Зараз у нас нове надходження від Сполучених Штатів - 3,9 млрд доларів надійшли на казначейський рахунок. Вдячний партнерам за підтримку. Ми також працюємо з Євросоюзом, щоб уже в серпні отримати необхідні Україні майже 4 млрд євро допомоги", - підсумував президент.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.