Зеленський пояснив, чи є у Трампа план припинення війни
У президента США Дональда Трампа наразі немає офіційного плану щодо припинення війни в Україні. Про це у четвер, 6 лютого, сказав президент Володимир Зеленський.
"Його ще офіційного немає. Те, що є в тих чи інших публікаціях... я впевнений, що це не є офіційним планом президента Трампа", - заявив він.
Зеленський уточнив, що у нього вже є бачення плану, і конкретні речі обговорювалися з американською стороною ще до інавгурації Трампа. Він висловив переконання, що "наші команди працюватимуть разом, не може бути плану окремо від когось, навіть з боку Сполучених Штатів".
Президент спрогнозував, що буде багато інформації щодо потенційного плану "в Києві, не в Києві", десь це може збігатися з реальністю, але в більшості - ні. "Дочекаємось все таки наших офіційних перемовин і офіційних результатів", - порадив Зеленський.
Також він знову підтвердив, що готовий до перемовин з Володимиром Путіним, але потрібне розуміння щодо закінчення війни. "Безумовно, і США, і президент Трамп, і країни Європейського Союзу вважають, що дипломатія неможлива без Росії, без Путіна. І тому я сказав: я готовий, якщо у нас буде розуміння, чим закінчиться ця війна", - сказав Зеленський.
Президент підкреслив важливість сталого миру з сильними гарантіями безпеки і повідомив про роботу з американською стороною щодо цього. "Але тим не менше ми будемо працювати, щоб це було спільне розуміння і бачення. Навіть якщо Росії щось не подобається, нам потрібне спільне бачення серед партнерів. А потім ми готові до дипломатії", - зазначив президент.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.