Зеленський презентував у Верховній Раді План стійкості з 10 пунктів
Президент України Володимир Зеленський на 1000-ну добу повномасштабної війни, 19 листопада, виступив у Верховній Раді, представивши "План стійкості". Він складається із десяти пунктів, серед яких є питання єдності, фронту, зброї, безпеки, культурного суверенітету тощо.
За його словами, це доктрина, яка має провести українську державу від війни до миру. А вирішальні моменти будуть у 2025 році. "Зеленський представив в Раді План стійкості з 10 пунктів. Єдність. Фронт. Зброя. Гроші. Енергетика. Безпека. Громади. Людський капітал. Культурний суверенітет. Політика Героїв", – повідомив нардеп Олексій Гончаренко.
Пункт 1 – єдність
Озвучуючи його, Зеленський відкинув чутки про вибори президента в країні. "Конституція і закони не дозволяють проводити їх у воєнний час. Ніхто в світі цього не вимагає. Україна спочатку потребує справедливого миру, а потім українці проведуть справедливі вибори!" – заявив він.
Пункт 2 – фронт
Тут президент говорив про зміну підходів до управління в армії: має бути створений військовий омбудсмен; Міноборони та військове командування повинно представити нову систему контрактів на військову службу для громадян, які не досягли віку мобілізації. Зеленський підкреслив, що зниження мобілізаційного віку держава не готує.
Пункт 3 – зброя
За словами українського лідера, дрони компенсують відсутність артилерії в українській армії, наступного року Україна виробить щонайменше 30 тис. далекобійних безпілотників. "Ми збільшимо прямі кошти для бригад. Цього року ми виробили більш ніж 2,5 млн пострілів, зробили "довгі "Нептуни". І вже є перші ураження. Поставив завдання зробити 3000 крилатих ракет. Буде створена Технологічна ставка", – зазначив президент.
Пункт 4 – гроші
Зеленський заявив, що у Плану стійкості буде додаток, який мають затвердити з бізнесом. Головним лозунгом є локалізація, тобто, все, що можна виробляти в Україні, має й закуповуватися в Україні. "Страхування військових ризиків. Дерегуляція. Зменшення частки перерозподілу ВВП. Безпека для бізнесу від правоохоронців. Чесність у відносинах – потрібен стимул для детінізації", – перерахував озвучене президентом Жерезняк.
Пункт 5 – енергетика
Зеленський сказав, що це закритий додаток до Плану стійкості, а відповідальність за його виконання – персональна. Він анонсував паспорти стійкості регіонів до кінця року, а очевидним пріоритетом назвав атомну генерацію.
Пункт 6 – безпека
Президент розповів про модернізацію стандартів укриттів, укріплення державного кордону тощо.
Пункт 7 – громади
Тут ішлося про податкові умови для прифронтових територій.
Пункт 8 – людський капітал
Зеленський розповів про національний стандарт безбар'єрності, потребу в інституті множинного громадянства, перезапуску дипломатичної служби й про створення Міністерства об'єднання України.
Пункт 9 – культура
В Україні ініціюють "культурний Рамштайн", буде сприяння створення кафедри україністики в іноземних університетах.
Пункт 10 – політика Героїв
Йдеться про: залучення ветеранів на державну службу; створення у 2025 році в кожній громаді реабілітаційних відділень; додаткову оплату для сімейних лікарів за контракт із ветераном; запровадження 11 000 фахівців із супроводу ветеранів; створення щонайменше 80 ветеранських просторів; квартири для ветеранів.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.