Зеленський прокоментував бажання Трампа заморозити війну
Президент України Володимир Зеленський висловив свою позицію про бажання новообраного президента США Дональда Трампа заморозити війну.
Про це президент сказав на початку переговорів з лідером німецького Християнсько-демократичного союзу Фрідріхом Мерцом у Києві. Голова держави відповів на питання, чи погоджується Україна на замороження війни та які мають бути безпекові умови, аби наша країна погодилася на підписання будь-яких умов для досягнення миру з огляду на те, що новообраний президент США, за повідомленнями, хоче заморозити конфлікт на поточних лініях.
Як сказав Зеленський, дуже важливо на постійній основі спілкуватися з американською стороною та важливо розробляти майбутні кроки разом з європейцями. "Коли ми говоримо про заморожений конфлікт, якщо між нами, то ми про це говорили. Я сказав: що ми більш, ніж хтось у світі хочемо закінчення війни, і безумовно, дипломатично закінчення війни принесе більше збереження життів, і ми хочемо цього", - сказав він.
При цьому, голова держави повідомив, про що наголошував у Парижі під час зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном і Трампом. "Передусім ви побачите - Путін не хоче завершення цієї війни. Тому, його треба примусити. Примусити можна тільки, якщо Україна сильна. Україна сильна перед будь-якою дипломатією - це сильна на полі бою армія, це пакети зі зброєю тощо. Це далекобійні системи, безумовно і ATACMS, і Taurus, і Storm Shadow і Scalp - все це нам дуже сильно потрібно", - наголосив Зеленський.
Окрім цього, за його словами, Україні потрібні гарантії безпеки: "Зараз ми не можемо бути в НАТО, але запрошення в НАТО може бути". Зеленський зазначив, що має намір переконати чинного президента США Джо Байдена погодити таке запрошення.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.