Зеленський прокоментував реакцію ООН на удари по російським НПЗ
Президент Володимир Зеленський прокоментував реакцію міжнародних організацій щодо ударів по російських нафтопереробних заводах та інших важливих об'єктах. Про це він заявив під час спільної заяви з президентом Фінляндії Александром Стуббом в Києві.
"Дуже дякуємо різним міжнародним організаціям, які постійно щось засуджують. Це дуже важливо, що вони дійсно засуджують і фокусуються на ударах по Україні. Також деякі підіймають питання щодо ударів по НПЗ (на території РФ), на тимчасово окупованих територіях, де є інфраструктурні об’єкти, так і по військових аеродромах РФ і на захоплених українських територіях", – сказав він.
Зеленський наголосив, що цим організаціям можна відповісти дуже просто. За його словами, агресор розуміє тільки мову сили. "Мені здається, для того, щоб в кінці кінців зрозуміти як вижити в Харкові, як людям жити без світла без води, треба, напевно, приїжджати, дивитися, а потім вже щось засуджувати або ні. Росія окрім сили нічого не розуміє", – сказав Зеленський.
Також глава держави наголосив, що засудження такими організаціями атак Росії по Україні не призвели до зменшення їх кількості.
Президент Фінляндії також прокоментував такі удари по російських об'єктах, зазначивши, що "війна – це супутні збитки ". "Росія розуміє тільки такий спосіб, тільки таку мову", – заявив Стубб.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.