Зеленський прокоментував слова Трампа про "помилковий" удар Росії по Сумах
Президент Володимир Зеленський заявив, що російський ракетний удар по центру Сум, який забрав життя десятків людей, жодним чином не можна називати помилкою, як це зробив президент США Дональд Трамп.
Таке Зеленський сказав на брифінгу. У відповідь на прохання прокоментувати реакцію Білого дому, зокрема, президента Трампа, на останні атаки РФ на Кривий Ріг, Дніпро та Суми, президент відмовився прямо критикувати господаря Овального кабінету. Трамп, нагадаємо, казав, що російський удар по Сумах, як йому передали, був "помилкою".
Після запитання журналіста президент витримав довгу паузу. Потім, натомість, Зеленський відзначив, що держесекретар США Марко Рубіо засудив російський удар по Сумах. Президент додав, що більш серйозна реакція надійшла від багатьох інших партнерів. "Більш м’яка реакція американського політикуму… вона різна. Я думаю, що м’яка реакція адміністрації говорить про продовження тієї політики, яка сьогодні є. Я думаю, що вони вважають, що саме така дипломатія, цей формат спрацює, щоби закінчити війну", – сказав президент Зеленський.
Він також додав, що атаку на Суми не можна назвати помилкою, бо "це вбивство", і удар ішов у центр міста, а не на фронт. "Ти в центр міста б'єш ракетами, не однією – а якщо не одна, вже не помилка – і ще... коли застосовуються касетні речі, яких втрат ми хочемо від іншої сторони, по якій ми б'ємо?" – сказав президент.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.