Зеленський прокоментував удар РФ по "Епіцентру" в Харкові
Президент Володимир Зеленський повідомив, що в будівельному гіпермаркеті в Харкові, по якому росіяни вдарили КАБами в суботу, могли перебувати понад 200 людей.
"Росія нанесла черговий жорстокий удар по нашому Харкову – по будівельному гіпермаркету – у суботу, просто посеред дня. Станом на зараз відомо, що в гіпермаркеті могли перебувати понад 200 людей. Усі служби вже на місці надають допомогу – рятують людей і ліквідовують пожежу, яка повністю охопила приміщення, 10 тис. кв. м. Відомо про загиблих і поранених", - написав президент у Телеграм.
Зеленський наголосив, що, якби Україна мала достатньо засобів ППО та сучасної бойової авіації, такі російські удари стали б просто неможливими. "І саме тому ми звертаємося до всіх лідерів, до всіх держав: нам потрібне значне посилення протиповітряної оборони і достатньо можливостей знищувати російських терористів. Завдання, яке потрібно виконати і можливо виконати тільки спільно зі світом. Щодня ми закликаємо світ: дайте нам ППО, врятуйте людей. Кожне неприйняте рішення про підтримку – це втрата наших людей", - написав президент.
У російському керівництві посилилися голоси прихильників радикального сценарію розвитку війни проти України. За даними Reuters, представники жорсткої лінії в оточенні Путіна закликають його відкинути дипломатичні контакти та розглянути найбільш небезпечні варіанти тиску на Київ, включно із погрозами застосування тактичної ядерної зброї.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ уже доніс до міжнародних партнерів і людей, які мають контакти з Кремлем, готовність обговорювати завершення війни.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
У російському керівництві посилилися голоси прихильників радикального сценарію розвитку війни проти України. За даними Reuters, представники жорсткої лінії в оточенні Путіна закликають його відкинути дипломатичні контакти та розглянути найбільш небезпечні варіанти тиску на Київ, включно із погрозами застосування тактичної ядерної зброї.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ уже доніс до міжнародних партнерів і людей, які мають контакти з Кремлем, готовність обговорювати завершення війни.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.