Зеленський провів засідання Ставки та заслухав доклад Сирського
Президент Володимир Зеленський 18 березня організував нове засідання Ставки верховного головнокомандувача України. Головком ЗСУ Олександр Сирськийпредставив доповідь за основними напрямками активних дій.
Про це гарант повідомив у Telegram. Також були представлені доповіді про витрати й надходження боєприпасів, розвіддані, стан виконання укладених контрактів і контрактів на майбутні періоди (закупівля та виробництво техніки, озброєння, снарядів).
Також президент заслухав доповіді щодо виконання попередніх рішень Ставки. "По-перше, щодо захисту об’єктів критичної інфраструктури: енергетика, водо- та газозабезпечення. Доповіді прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, віцепрем’єра Олександра Кубракова, голів правління "Нафтогазу" Олексія Чернишова та "Укренерго" Володимира Кудрицького.
По-друге, щодо продовження будівництва оборонних рубежів. Заслухали прем’єр-міністра та голову спеціальної служби транспорту Міністерства оборони Богдана Бондара. Робота триває", – розповів Зеленський.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.