Зеленський розповів, кого боїться Путін
Глава Кремля Володимир Путін боїться обраного президента США Дональда Трампа та, можливо, Китаю. Про ценаписав президент України Володимир Зеленський у соцмережі Х.
Голова держави зазначив, що сказав про це Трампу під трьохсторонної зустрічі у Парижі, яку організував президент Франції Еммануель Макрон. "Я сказав президенту Трампу, що Путін боїться лише його і, можливо, Китаю. І це правда. Лише рішучість може привести цю війну до справедливого завершення та забезпечити тривалий мир", - йдеться на сторінці Зеленського.
Президент підкреслив, що Америка здатна досягти надзвичайних результатів, чого не змогли зробити інші. І для того, щоб досягти успіху в завершенні війни Росії проти України, потрібна єдність. Зокрема, єдність США, Європи та всіх у світі, хто цінує безпеку, сильні позиції та гарантії миру. "Найважливіше - працювати разом над тим, як завершити цю війну. Це наш головний пріоритет. Саме на цьому ми зосередилися під час зустрічі в Парижі, і це була дуже продуктивна розмова. Я ще раз висловлюю подяку президенту Макрону за її організацію, а також глибоку вдячність президенту Трампу за його тверду рішучість завершити цю війну справедливо", - написав голова держави.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.