Зеленський ударив санкціями по зерновій схемі РФ: під обмеження потрапили судна, компанії та росіяни

Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про новий санкційний пакет проти учасників незаконного вивезення українського зерна з тимчасово окупованих територій. 

Україна обмежила діяльність 13 морських суден, 11 громадян Росії та 28 компаній, а отриману інформацію планує передати міжнародним партнерам для запровадження синхронних обмежень за кордоном.

Відповідний указ №725/2026 Володимир Зеленський підписав 14 серпня, увівши в дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів. У центрі нового пакета опинилися учасники схем, пов’язаних із незаконним переміщенням української аграрної продукції з територій, які перебувають під російською окупацією.

Санкції охоплюють 13 морських суден, які, за даними української сторони, використовувалися для незаконного вивезення зерна. Вісім із них ходять під прапором Росії, три мають прапор Панами, ще по одному судну використовуються прапори Белізу та Сент-Кітс і Невісу. Таким чином, українські обмеження стосуються не лише російських активів, а й суден, зареєстрованих під прапорами інших держав.

Окрім самих кораблів, до санкційного списку внесли 11 громадян Росії та 28 юридичних осіб. Обмеження поширюються також на власників суден, їхніх капітанів та компанії, які були залучені до організації вивезення українського зерна. Такий підхід дозволяє українській владі охопити різні ланки схеми — від безпосереднього транспортування агропродукції до структур, які забезпечують функціонування відповідної логістики.

У Києві наголошують, що незаконне вивезення зерна є частиною ширшої проблеми, яка виникла після окупації Росією українських територій. Захоплену аграрну продукцію Росія намагається переміщувати через морські порти та надалі вводити її в міжнародний торговельний обіг. Саме тому українські санкції спрямовані не тільки проти конкретних фізичних і юридичних осіб, а й проти суден, які можуть використовуватися для такого транспортування.

Радник — уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що незаконне вивезення українського зерна має спричиняти наслідки для всіх учасників відповідних схем. За його словами, українська сторона розраховує, що міжнародні партнери не дозволятимуть краденій українській аграрній продукції потрапляти на їхні ринки.

Саме міжнародний компонент тепер має стати одним із ключових елементів нового рішення. Україна планує передати партнерам усю необхідну інформацію щодо підсанкційних осіб, компаній та суден, щоб інші держави могли розглянути можливість синхронізації обмежень у своїх юрисдикціях. Якщо такі рішення будуть ухвалені партнерами, простір для використання альтернативних маршрутів та іноземних прапорів для російських схем може суттєво звузитися.

Проблема полягає в тому, що самих українських санкцій не завжди достатньо для повного блокування торгівлі викраденим зерном. За даними, які наводили українські посадовці раніше, Росія адаптує схеми, змінює маршрути та може залучати нові судна. Тому Київ прагне зробити санкційний тиск максимально широким і вивести його за межі лише української юрисдикції.

Новий пакет також демонструє, що Україна дедалі більше використовує санкційний механізм для протидії економічним наслідкам окупації. Йдеться не тільки про покарання конкретних російських громадян чи компаній, а про спробу перекрити всю інфраструктуру, яка дозволяє Росії отримувати економічну вигоду від захоплених українських ресурсів.

Важливу роль у цьому процесі відіграють морські перевезення. Судно, яке доставляє зерно з окупованої території до іноземного порту, є одним із ключових елементів ланцюга. Тому внесення кораблів до санкційних списків може створювати для їхніх власників додаткові проблеми із заходженням у порти, страхуванням, фінансовими операціями та подальшим використанням у міжнародній торгівлі.

Паралельно Україна продовжує відстежувати морські судна, які Росія використовує для перевезення ресурсів з окупованих територій. У день оприлюднення нового санкційного рішення Головне управління розвідки Міноборони України повідомило про 26 суден, які Росія використовує для транспортування нафти, нафтопродуктів, скрапленого природного газу та зерна з тимчасово окупованих територій. За даними ГУР, 18 із цих 26 суден не перебували під санкціями жодної з країн-партнерів України.

Ця інформація свідчить про масштаб завдання, яке стоїть перед українською санкційною політикою. Росія може намагатися обходити вже встановлені обмеження шляхом зміни власників, маршрутів, прапорів та залучення нових компаній. У таких умовах ефективність санкцій значною мірою залежить від обміну розвідувальною інформацією та готовності партнерів оперативно реагувати на нові дані.

Для України питання викраденого зерна має також принципове міжнародно-правове значення. Київ прагне домогтися того, щоб аграрна продукція з окупованих українських територій не могла легально продаватися на міжнародних ринках як російський товар. Санкції проти суден, компаній, власників і капітанів покликані створити додаткові бар’єри для такої торгівлі.

Новий пакет став продовженням попередніх українських заходів проти морських перевізників. Ще у листопаді 2025 року Україна застосувала санкції до 56 суден, які, за даними влади, заходили до окупованих Росією українських портів та вивозили звідти продовольство. Водночас подальша адаптація російських схем показала, що боротьба з незаконним експортом потребує постійного оновлення санкційних списків.

Тепер Київ розраховує на те, що нові обмеження матимуть продовження за кордоном. Синхронізація санкцій із партнерами могла б зробити використання іноземних прапорів або компаній для обходу українських обмежень значно складнішим. Саме тому передача відповідної інформації міжнародним державам є важливою частиною нинішнього рішення.

Таким чином, Володимир Зеленський своїм указом спрямовує санкційний тиск не на один окремий елемент зернової схеми, а на цілу мережу її учасників. Під обмеження потрапили судна, російські громадяни, компанії, власники кораблів та їхні капітани. Україна одночасно намагається перекрити можливість подальшого продажу викраденого зерна за межами країни та домогтися від партнерів аналогічних дій.

Для Росії це означає посилення ризиків для морської логістики, пов’язаної з українською аграрною продукцією. Для України ж головним завданням залишається зробити так, щоб зерно, незаконно вивезене з окупованих територій, не могло безперешкодно перетворюватися на джерело прибутку для учасників російських схем.