Зеленський: "Українські дрони вивели з ладу вісім із десяти найбільших НПЗ Росії — удар по нафтовому серцю економіки РФ набирає масштабів"
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Про це повідомляють медіа з посиланням на аналітичні дані та відкриті джерела, які фіксують масштаб пошкоджень енергетичного сектору Росії.
За інформацією з відкритих зведень, під удари потрапили як підприємства європейської частини РФ, так і великі промислові комплекси в центральних регіонах. Серед них — НПЗ у Волгограді, Рязані, Москві, НижЯрославлі та інших ключових вузлах російської нафтопереробки, які забезпечують значну частину внутрішнього ринку пального та експортних потоків.
Аналітики зазначають, що системність атак свідчить про зміну характеру війни — від суто фронтового протистояння до глибокого тиску на економічну інфраструктуру Росії. Особливо вразливим виявився саме паливний сектор, який одночасно забезпечує як цивільну економіку, так і військову логістику російської армії.
За даними дослідницьких проєктів, українські удари по НПЗ призводять до тимчасового зупинення або скорочення виробництва на окремих підприємствах, що вже відбивається на внутрішньому ринку пального в РФ. У низці регіонів фіксувалися перебої з постачанням бензину та дизеля, а також зростання логістичних витрат.
Експерти наголошують, що нафтопереробка є одним із ключових джерел доходів російського бюджету, тому атаки на НПЗ мають не лише військовий, а й прямий економічний ефект. Це посилює тиск на фінансову систему РФ у момент, коли країна вже перебуває під санкційним обмеженням і змушена переорієнтовувати експортні потоки.
У Києві неодноразово підкреслювали, що удари по інфраструктурі, яка забезпечує ведення війни, є частиною стратегії послаблення військового потенціалу Росії. Водночас Москва традиційно намагається применшувати масштаби пошкоджень і заявляє про швидке відновлення виробництва.
Таким чином, атаки українських дронів по нафтопереробних заводах РФ поступово формують нову реальність економічного фронту війни, де під ударом опиняється одна з головних опор російської державної моделі — нафтова промисловість.
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.