"Зеленський відповідає за транш МВФ", – експерт пояснив, чому "Слугам народу" не дають гроші
Керівництво країни терміново шукає зовнішні кошти, аби уникнути масового друку гривні та пов’язаною з цим гіперінфляції. Проте відеозустрічі Володимира Зеленського ні з топ-менеджеркою МВФ, ні з послами G7 результату поки що не дали.
17 листопада 2020 року президент провів телефонну розмову з директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою. Офіційно повідомлялося, що "співрозмовники говорили про епідемічну ситуацію у світі та невизначеність для глобальної економіки у зв’язку з пандемією COVID-19". З неофіційних джерел стало відомо, що Україна не отримає до кінця року жодного траншу МВФ. Названі дві причини відмови – економічна (не узгоджений з міжнародними партнерами обсяг дефіциту Держбюджету-2021) та політична (конституційна криза).
"У нас немає іншого виходу, як намагатися отримати кошти МВФ та інших міжнародних партнерів. Бо боргове навантаження протягом наступних років Україна не має можливості погасити коштом доходів власної економіки, оскільки досі зберігається, і буде існувати ще тривалий період, зовнішньоторговий дефіцит – країна продає за кордон менше, ніж там купляє. Кращим показник за рахунок надходження фінансових інвестицій теж не стане, – зазначив політичний експерт Андрій Вігірінський. – Втім, у 2020 році проблем дефолту не існує просто в силу об’єктивних причин – сформованих резервів НБУ та визначених графіків платежів до кінця цього року".
Намагаючись переконати західних донорів України у виконанні взятих на себе державою зобов’язань, 19 жовтня Зеленський провів відеозустріч з послами країн G7 та Євросоюзу. До розмови, як повідомив Офіс президента, також долучилися керівник ОП Андрій Єрмак та директор НАБУ Артем Ситник. Зрозуміло, що зустріч була присвячена питанням виходу з конституційної кризи.
"Проблеми у взаєминах з МВФ знаходяться у виключній компетенції президента Володимира Зеленського, – підкреслив Вігірінський. – Коли говорять про конституційну кризу, то один з її елементів спотворюється Офісом президента. В частині правового регулювання антикорупційних органів у нас дійсно є прогалини, котрі потрібно розв’язати на законодавчому рівні. Тоді як Зеленський підміняє поняття. Він нав’язує думку, що проблема виникла саме через інституцію – якісний, кількісний та суб’єктний склад суддів Конституційного Суду. А цю проблему жодним законодавчим актом розв’язати, не порушивши Конституцію, неможливо. Повернення до Кримінального кодексу статті про відповідальність за неправдиве декларування розв’язується одним, максимум двома законопроєктами. Але для цього потрібно розібратися ще з однією проблемою, котра повністю залежить від Володимира Олександровича. Так, склад монобільшості знаходиться у повній відповідальності Зеленського, бо саме він своїм ім'ям привів її до парламенту".
Експерт вважає, що серед економічних критеріїв співпраці з МВФ одним з головних є збалансованість проєкту Держбюджету-2021. Якщо в бюджеті передбачається, що внутрішніми запозиченнями буде покрито потреби у сумі 560 мільярдів гривень, а ліквідність усієї банківської системи України складає наразі 160 мільярдів гривень, то чи будуть банки наступного року фінансувати щось інше, крім соціальних видатків або зарплат бюджетників? Отже, проєкт закону про Держбюджет-2021 не передбачає кредитування бізнесу.
"МВФ завжди ставить питання не стільки про дефіцит, скільки про збалансованість видатків та доходів в частині джерел їхнього надходження. Зараз говорять, що планується поповнити доходну частину бюджету коштом відрахування частини прибутку Нацбанку. Проте сам НБУ цих планів не підтверджує. Тобто ось ще 10 мільярдів гривень, які невідомо, чи отримає бюджет. Держпідприємства будуть повинні перераховувати не 30%, а 90% свого прибутку до Держбюджету. Тобто підприємствам грошей на розвиток не буде, отже економіка конкурентнішою не ставатиме. І коли уряд говорить, що 2021 року економіка України зросте на 4,6%, то фахівці МВФ абсолютно об’єктивно питають, звідки ви берете ці цифри? Покажіть реальний бюджет? А проєкт Держбюджету уряд направить до другого читання, а Верховна Рада його розгляне не раніше другої половини грудня. Тому про виділення будь-якого траншу МВФ в 2020 році можна забути", – підсумував Вігірінський.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів із США та Росією в Азербайджані. Він наголосив, що Київ прагне миру, але лише на умовах, які відповідають національним інтересам та не передбачають поступок агресору.
У США під час вечері кореспондентів Білого дому стався напад: 31-річний учитель із Каліфорнії Коул Аллен відкрив стрілянину, змусивши президента Дональда Трампа та його дружину Меланію терміново залишити захід.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Європа фактично оголосила Росії «відкриту війну» через підтримку України. Він пригрозив, що наслідки такої політики будуть серйозними для всього континенту, намагаючись представити допомогу Києву як пряму загрозу Москві.
Трагічна війна в Україні, яка забрала тисячі життів і принесла безліч страждань, має один позитивний наслідок — вона об’єднала суспільство та зробила його сильнішим.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.