Зеленський відповів на питання про оновлення ЦВК, тиск на ЗМІ та саміт "нормандської четвірки"
Сьогодні, 10 жовтня, президент України Володимир Зеленський заявив, що дата проведення зустрічі лідерів країн "нормандської четвірки" (Україна, Німеччина, Франція, Росія) буде узгоджена наступного тижня, а сам саміт пройде в листопаді 2019 року.
"Я думаю, що ми отримаємо дату наступного тижня. І я думаю, що дата буде цього року, думаю, що в листопаді", - сказав Зеленський у Києві в ході зустрічі з представниками ЗМІ, що триває вже понад 11 годин.
Зеленський пояснив журналістам, що необхідність призначення нових членів Центральної виборчої комісії була обумовлена "перезавантаженням" всіх органів української влади.
"Я не знаю цих людей, у нас є юристи, вони принесли. Ми сказали, що ми перезавантажуємо всі органи влади", - сказав він.
Пряме включення з пресмарафону Зеленського веде корреспондент ASPI
Відповідаючи на питання, чим конкретно попередній склад ЦВК не задовольняв главу держави, Зеленський сказав: "Мене особисто? Ми перезавантажуємо всі органи влади. Я не хочу, щоб у нас колишній президент пішов - знаєте як, людина пішла, а все залишилося ... У мене за законом є це право".
Президент переконаний, що зможе домовитися з олігархами-власниками національних телеканалів про відмову від втручання в редакційну політику ЗМІ.
"Я впевнений, що я з ними зможу домовитися, якщо мене не будуть штовхати з усіх боків ті, заради кого я планую про це домовлятися", - сказав Зеленський представникам ЗМІ у четвер.
На його думку, деолігархізація медіа повинна привести до того, що всі власники телебачення, засобів масової інформації та інтернет-платформ ("якщо ці платформи мають дуже великий вплив") повинні бути бізнесменами, а не політиками.
"Тобто міноритарними власниками повинні бути. У них може бути портфель у 90%, в 98%, але вони не повинні впливати на політику тієї чи іншої платформи, телебачення, ЗМІ. Це управляється тільки законом. Цей закон ми повинні розробити", - підкреслив Зеленський.
Він зазначив, що підготовкою нового законодавчого акта має зайнятися Міністерство культури, молоді і спорту, а за його дотриманням у майбутньому буде стежити Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.