Зеленський відповів на питання про оновлення ЦВК, тиск на ЗМІ та саміт "нормандської четвірки"
Сьогодні, 10 жовтня, президент України Володимир Зеленський заявив, що дата проведення зустрічі лідерів країн "нормандської четвірки" (Україна, Німеччина, Франція, Росія) буде узгоджена наступного тижня, а сам саміт пройде в листопаді 2019 року.
"Я думаю, що ми отримаємо дату наступного тижня. І я думаю, що дата буде цього року, думаю, що в листопаді", - сказав Зеленський у Києві в ході зустрічі з представниками ЗМІ, що триває вже понад 11 годин.
Зеленський пояснив журналістам, що необхідність призначення нових членів Центральної виборчої комісії була обумовлена "перезавантаженням" всіх органів української влади.
"Я не знаю цих людей, у нас є юристи, вони принесли. Ми сказали, що ми перезавантажуємо всі органи влади", - сказав він.
Пряме включення з пресмарафону Зеленського веде корреспондент ASPI
Відповідаючи на питання, чим конкретно попередній склад ЦВК не задовольняв главу держави, Зеленський сказав: "Мене особисто? Ми перезавантажуємо всі органи влади. Я не хочу, щоб у нас колишній президент пішов - знаєте як, людина пішла, а все залишилося ... У мене за законом є це право".
Президент переконаний, що зможе домовитися з олігархами-власниками національних телеканалів про відмову від втручання в редакційну політику ЗМІ.
"Я впевнений, що я з ними зможу домовитися, якщо мене не будуть штовхати з усіх боків ті, заради кого я планую про це домовлятися", - сказав Зеленський представникам ЗМІ у четвер.
На його думку, деолігархізація медіа повинна привести до того, що всі власники телебачення, засобів масової інформації та інтернет-платформ ("якщо ці платформи мають дуже великий вплив") повинні бути бізнесменами, а не політиками.
"Тобто міноритарними власниками повинні бути. У них може бути портфель у 90%, в 98%, але вони не повинні впливати на політику тієї чи іншої платформи, телебачення, ЗМІ. Це управляється тільки законом. Цей закон ми повинні розробити", - підкреслив Зеленський.
Він зазначив, що підготовкою нового законодавчого акта має зайнятися Міністерство культури, молоді і спорту, а за його дотриманням у майбутньому буде стежити Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.