Зеленський відповів на питання про оновлення ЦВК, тиск на ЗМІ та саміт "нормандської четвірки"
Сьогодні, 10 жовтня, президент України Володимир Зеленський заявив, що дата проведення зустрічі лідерів країн "нормандської четвірки" (Україна, Німеччина, Франція, Росія) буде узгоджена наступного тижня, а сам саміт пройде в листопаді 2019 року.
"Я думаю, що ми отримаємо дату наступного тижня. І я думаю, що дата буде цього року, думаю, що в листопаді", - сказав Зеленський у Києві в ході зустрічі з представниками ЗМІ, що триває вже понад 11 годин.
Зеленський пояснив журналістам, що необхідність призначення нових членів Центральної виборчої комісії була обумовлена "перезавантаженням" всіх органів української влади.
"Я не знаю цих людей, у нас є юристи, вони принесли. Ми сказали, що ми перезавантажуємо всі органи влади", - сказав він.
Пряме включення з пресмарафону Зеленського веде корреспондент ASPI
Відповідаючи на питання, чим конкретно попередній склад ЦВК не задовольняв главу держави, Зеленський сказав: "Мене особисто? Ми перезавантажуємо всі органи влади. Я не хочу, щоб у нас колишній президент пішов - знаєте як, людина пішла, а все залишилося ... У мене за законом є це право".
Президент переконаний, що зможе домовитися з олігархами-власниками національних телеканалів про відмову від втручання в редакційну політику ЗМІ.
"Я впевнений, що я з ними зможу домовитися, якщо мене не будуть штовхати з усіх боків ті, заради кого я планую про це домовлятися", - сказав Зеленський представникам ЗМІ у четвер.
На його думку, деолігархізація медіа повинна привести до того, що всі власники телебачення, засобів масової інформації та інтернет-платформ ("якщо ці платформи мають дуже великий вплив") повинні бути бізнесменами, а не політиками.
"Тобто міноритарними власниками повинні бути. У них може бути портфель у 90%, в 98%, але вони не повинні впливати на політику тієї чи іншої платформи, телебачення, ЗМІ. Це управляється тільки законом. Цей закон ми повинні розробити", - підкреслив Зеленський.
Він зазначив, що підготовкою нового законодавчого акта має зайнятися Міністерство культури, молоді і спорту, а за його дотриманням у майбутньому буде стежити Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.