Зеленський відповів на питання про оновлення ЦВК, тиск на ЗМІ та саміт "нормандської четвірки"
Сьогодні, 10 жовтня, президент України Володимир Зеленський заявив, що дата проведення зустрічі лідерів країн "нормандської четвірки" (Україна, Німеччина, Франція, Росія) буде узгоджена наступного тижня, а сам саміт пройде в листопаді 2019 року.
"Я думаю, що ми отримаємо дату наступного тижня. І я думаю, що дата буде цього року, думаю, що в листопаді", - сказав Зеленський у Києві в ході зустрічі з представниками ЗМІ, що триває вже понад 11 годин.
Зеленський пояснив журналістам, що необхідність призначення нових членів Центральної виборчої комісії була обумовлена "перезавантаженням" всіх органів української влади.
"Я не знаю цих людей, у нас є юристи, вони принесли. Ми сказали, що ми перезавантажуємо всі органи влади", - сказав він.
Пряме включення з пресмарафону Зеленського веде корреспондент ASPI
Відповідаючи на питання, чим конкретно попередній склад ЦВК не задовольняв главу держави, Зеленський сказав: "Мене особисто? Ми перезавантажуємо всі органи влади. Я не хочу, щоб у нас колишній президент пішов - знаєте як, людина пішла, а все залишилося ... У мене за законом є це право".
Президент переконаний, що зможе домовитися з олігархами-власниками національних телеканалів про відмову від втручання в редакційну політику ЗМІ.
"Я впевнений, що я з ними зможу домовитися, якщо мене не будуть штовхати з усіх боків ті, заради кого я планую про це домовлятися", - сказав Зеленський представникам ЗМІ у четвер.
На його думку, деолігархізація медіа повинна привести до того, що всі власники телебачення, засобів масової інформації та інтернет-платформ ("якщо ці платформи мають дуже великий вплив") повинні бути бізнесменами, а не політиками.
"Тобто міноритарними власниками повинні бути. У них може бути портфель у 90%, в 98%, але вони не повинні впливати на політику тієї чи іншої платформи, телебачення, ЗМІ. Це управляється тільки законом. Цей закон ми повинні розробити", - підкреслив Зеленський.
Він зазначив, що підготовкою нового законодавчого акта має зайнятися Міністерство культури, молоді і спорту, а за його дотриманням у майбутньому буде стежити Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.