У Путіна дві стратегічні цілі: в ISW пояснили, навіщо Кремль посилює масовані удари по Україні
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Володимир Путін переслідує одразу кілька політичних і військових цілей, використовуючи ракетні та дронові удари як інструмент впливу.
За оцінкою експертів, одна з головних цілей Росії полягає у спробі підірвати моральний стан українського суспільства та продемонструвати, що Кремль нібито зберігає здатність завдавати ударів по ключових містах. Масштабні атаки мають створювати атмосферу постійної загрози, змушуючи цивільне населення жити в умовах виснаження та невизначеності.
Другий напрямок, на який звертають увагу аналітики, пов’язаний із міжнародним виміром війни. Москва намагається вплинути на партнерів України, поширюючи сигнал про те, що підтримка Києва нібито не змінить ситуацію на полі бою. У такий спосіб Кремль прагне послабити готовність західних держав продовжувати військову та політичну допомогу Україні.
Окремо в ISW зазначають, що російські удари часто мають і переговорний контекст. Кремль може використовувати ескалацію перед важливими міжнародними подіями або дипломатичними контактами, щоб посилити власну позицію та створити додатковий тиск під час можливих переговорів.
Водночас аналітики наголошують, що такі атаки не означають автоматичного досягнення Росією своїх стратегічних цілей. Українська система оборони продовжує адаптуватися до нових хвиль ударів, а міжнародна підтримка Києва залишається одним із ключових факторів, який впливає на перебіг війни.
Російські обстріли Києва та інших міст також мають значний інформаційний компонент. Кремль намагається представляти удари як демонстрацію сили, однак українська сторона розглядає їх як продовження терористичної стратегії проти цивільного населення та критичної інфраструктури.
На думку експертів, головний розрахунок Москви полягає не лише у руйнуваннях, а у спробі змінити політичні настрої — як всередині України, так і серед союзників Києва. Росія прагне показати, що може затягувати війну та зберігати високий рівень агресії попри санкції й міжнародний тиск.
Таким чином, масовані атаки РФ залишаються частиною комплексної стратегії Володимира Путіна, де військові удари поєднуються з інформаційними операціями та дипломатичним тиском. Україна й надалі намагається протистояти цій тактиці через посилення ППО, підтримку партнерів і продовження оборони на всіх напрямках.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Нічна атака безпілотників на Москву стала черговим сигналом, що війна дедалі більше наближається до російської території: у столиці РФ спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних підприємств, а місцева влада була змушена повідомляти про роботу систем протиповітряної оборони та обмеження в аеропортах.
Сполучені Штати різко відреагували на російський удар по Києву, внаслідок якого було пошкоджено територію Києво-Печерської лаври та постраждали цивільні об’єкти столиці. Американська дипломатка заявила, що атаки на мирних людей і християнські святині не можуть бути виправдані, а війна проти України має бути припинена.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.