Зеленський відповів на побоювання Заходу щодо ударів по РФ (Відео)
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що деякі країни стверджують, ніби дозвіл Україні використовувати західну далекобійну зброю на території Росії може спровокувати ескалацію з боку Москви. Однак залучення Росією до війни Північної Кореї вже є ескалацією.
Про це він розповів в інтерв'ю для ЗМІ Північної Європи. Зеленський підкреслив, що присутність північнокорейських військових на території Росії становить значну загрозу, і реакція світу на це наразі є недостатньою. "Вибачте, але я думаю, що північнокорейські солдати — це ескалація. Не з нашого боку, а з боку Росії", — сказав президент під час брифінгу.
Три тисячі солдатів разом із генералами вже готуються до бойових дій. Загалом очікується прибуття близько 12 000 військовослужбовців із КНДР. "Сьогодні вранці я провів розмову з президентом Південної Кореї. Я описав йому ситуацію, ми обмінялися думками, і він також розуміє, що військові КНДР уже в Росії", – сказав президент.
Зеленський вважає, що США, НАТО, західні партнери, Глобальний Південь і Китай наразі не висловили достатньо рішучої реакції на присутність північнокорейського контингенту в Росії. "Я вважаю це дуже небезпечним. Це відкриває нову сторінку цієї війни", – додав Зеленський.
Він порівняв ситуацію з початком окупації Криму Росією у 2014 році, коли Захід також мовчав, побоюючись ескалації. "І ми не маємо змоги їх зупинити, зокрема і північнокорейських військових, поки вони на території Росії. Це означає, що ми можемо захищати нашу землю лише тоді, коли вони зруйнували наші землі, коли вони вже на нашій землі, коли вони її окупували, коли вони вже убили наших дітей або намагаються це зробити", – сказав президент.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.