Зеленський висловив надію, що після закінчення його президентської каденції народ України буде ним пишатися
Президент України Володимир Зеленський заявив, що будує свою роботу на посаді голови держави таким чином, щоб після того, як він залишить свою посаду, йому не буде соромно дивитися громадянам України в очі. Також він зазначив, що для нього головне - це оцінка його роботи.
Про це Зеленський повідомив в інтерв'ю телеканалу Euronews. Він підкреслив, що завжди залишатиметься просто людиною. Також він зазначив, що для нього важливо, щоб після закінчення його президентського терміну, він зміг спокійно переміщатися територією України.
"Я завжди буду залишатися просто людиною. Для мене дуже важливо, щоб після того, як я перестану бути президентом, я міг спокійно ходити вулицями не тільки Києва, а й України. Я вже не кажу, щоб люди пишалися мною, - це найвищий результат", - цитує слова Зеленського в інтерв'ю Офіс президента.
Зеленський розповів, що протягом всього часу, що він перебувє на чолі держави, йому доводиться щодня приймати виклики від суспільства, на які потрібна оперативна реакція. Також він нагадав, що в країні йде війна, в зв'язку з чим його кроки повинні приносити результат, які зупинять кровопролиття на Донбасі.
"Війна на сході - вона не зупиняється, вона не як робочі дні - п'ять разів на тиждень. Війна - вона кожен день. І кожен день є виклики і питання. На них потрібно шукати не просто відповіді, а результативні кроки. Тому що від кожного з таких кроків залежить, скільки людей загинуло, скільки людей поранено, скільки людей саме ти, президент України, можеш особисто зберегти будь-якими шляхами: дзвінки, поїздки на фронт", - підкреслив Володимир Зеленський.
Раніше Володимир Зеленський повідомив, що серед європейських країн є противники надання Україні членства Євросоюзу. Проте співдружність демонструє позицію щодо Росії, яку однозначно можна розцінити як підтримку Україні.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.