"Зеленський власноруч поставив рейтинг вище за Конституцію", – політологи спрогнозували дострокові вибори до Верховної Ради
На місцевих виборах в Україні 25 жовтня партія влади може зазнати болісної поразки. Чи стане це початком руху суспільства за оновлення Верховної Ради або й переобрання президента?
"Наразі місцеві вибори більше цікаві кандидатам, політологам, соціологам і журналістам, ніж безпосередньо виборцям. І це дуже сумно, адже це означає, що у суспільства відсутні очікування змін в країні, – зазначив директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко. – Тому обов’язково будемо чекати на продовження. Якщо чинні мери великих міст України зможуть впевнено перемогти на місцевих виборах, то вони не зупиняться. Переможці та політико-економічні клани, що стоять за ними, вимагатимуть продовження банкету. По-перше, якщо вибори йдуть відразу ж за виборами, то вони обходяться дешевше. По-друге, це буде аргумент мерів у їхній боротьбі з центральною владою".
Фахівець вважає, що фундаментальна проблема прийдешніх виборів у тому, що досі не проведено реформу місцевого самоврядування. На цьому тлі Рада примудрилися провести земельну реформу та змінити адміністративно-територіальний устрій. Все це додасть додаткової напруги українській політичній системі.
"У трикутнику: президент – громадянське суспільство – місцева влада ніхто нікого не чує. Тому незабаром після виборів ми почуємо про заворушення на вулицях. Бо суперечності не вирішуються, а центральна влада події на місцях не контролює. Дострокові вибори – це не бажання політологів або журналістів. Це форма психологічного тиску на владу. Громадська думка натякає на те, що в політичному домі не все в порядку", – підкреслив Небоженко.
На думку експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Валерія Димова, багато виборців Зеленського в минулому році наразі вважають себе обдуреними. "Тепер потрібно шукати іншу людину, який буде наповнювати теплі ванни солодкими обіцянками", – сказав він.
Експерт переконаний, що розпускаючи Верховну Раду "у зв'язку з втратою довіри" у 2019 році влада сама зробила багато для того, щоб через рік говорили не про результати її діяльності, а про наслідки її рішень. "Якщо президент дозволяє собі оголосити дострокові парламентські вибори не на підставі 90 статті Конституції, а в зв'язку з тим, що у Верховної Ради низький рейтинг, то зрозуміло, що тепер опоненти теж видаватимуть аналогічні апеляції. Абсолютно закономірно виникають питання. Що таке низький рейтинг? Яка саме цифра - 5, 10, 15, 20% – дозволяє ігнорувати Конституцію? У минулому році ми опинилися в іншій політико-правової реальності. Влада сама стала заручником процесів, які вона ж ініціювала", – зазначив Димов.
У 2015 році, коли відправляли у відставку прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, парламентську кризу було вирішено політичними методами. Сьогодні ситуація зовсім інша – дискредитована партія влади, деякі інституції, зокрема Верховна Рада. Відбувається постійна апеляція до рейтингів політиків. Тому зрозуміло, що влада, програвши на місцевих виборах, отримає від політичних опонентів звинувачення в низькій підтримці електорату. І вони спробують за допомогою вулиці ініціювати дострокові парламентські вибори.
"Головний пафос майбутніх виборів – боротьба між проросійським табором і патріотичним. Але якщо ОПЗЖ вже вперлася в електоральну стелю, то ЄС ще доїдатиме голоси опонентів із близьких ідеологічних таборів", – підсумував Димов.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.