"Зеленський власноруч поставив рейтинг вище за Конституцію", – політологи спрогнозували дострокові вибори до Верховної Ради
На місцевих виборах в Україні 25 жовтня партія влади може зазнати болісної поразки. Чи стане це початком руху суспільства за оновлення Верховної Ради або й переобрання президента?
"Наразі місцеві вибори більше цікаві кандидатам, політологам, соціологам і журналістам, ніж безпосередньо виборцям. І це дуже сумно, адже це означає, що у суспільства відсутні очікування змін в країні, – зазначив директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко. – Тому обов’язково будемо чекати на продовження. Якщо чинні мери великих міст України зможуть впевнено перемогти на місцевих виборах, то вони не зупиняться. Переможці та політико-економічні клани, що стоять за ними, вимагатимуть продовження банкету. По-перше, якщо вибори йдуть відразу ж за виборами, то вони обходяться дешевше. По-друге, це буде аргумент мерів у їхній боротьбі з центральною владою".
Фахівець вважає, що фундаментальна проблема прийдешніх виборів у тому, що досі не проведено реформу місцевого самоврядування. На цьому тлі Рада примудрилися провести земельну реформу та змінити адміністративно-територіальний устрій. Все це додасть додаткової напруги українській політичній системі.
"У трикутнику: президент – громадянське суспільство – місцева влада ніхто нікого не чує. Тому незабаром після виборів ми почуємо про заворушення на вулицях. Бо суперечності не вирішуються, а центральна влада події на місцях не контролює. Дострокові вибори – це не бажання політологів або журналістів. Це форма психологічного тиску на владу. Громадська думка натякає на те, що в політичному домі не все в порядку", – підкреслив Небоженко.
На думку експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Валерія Димова, багато виборців Зеленського в минулому році наразі вважають себе обдуреними. "Тепер потрібно шукати іншу людину, який буде наповнювати теплі ванни солодкими обіцянками", – сказав він.
Експерт переконаний, що розпускаючи Верховну Раду "у зв'язку з втратою довіри" у 2019 році влада сама зробила багато для того, щоб через рік говорили не про результати її діяльності, а про наслідки її рішень. "Якщо президент дозволяє собі оголосити дострокові парламентські вибори не на підставі 90 статті Конституції, а в зв'язку з тим, що у Верховної Ради низький рейтинг, то зрозуміло, що тепер опоненти теж видаватимуть аналогічні апеляції. Абсолютно закономірно виникають питання. Що таке низький рейтинг? Яка саме цифра - 5, 10, 15, 20% – дозволяє ігнорувати Конституцію? У минулому році ми опинилися в іншій політико-правової реальності. Влада сама стала заручником процесів, які вона ж ініціювала", – зазначив Димов.
У 2015 році, коли відправляли у відставку прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, парламентську кризу було вирішено політичними методами. Сьогодні ситуація зовсім інша – дискредитована партія влади, деякі інституції, зокрема Верховна Рада. Відбувається постійна апеляція до рейтингів політиків. Тому зрозуміло, що влада, програвши на місцевих виборах, отримає від політичних опонентів звинувачення в низькій підтримці електорату. І вони спробують за допомогою вулиці ініціювати дострокові парламентські вибори.
"Головний пафос майбутніх виборів – боротьба між проросійським табором і патріотичним. Але якщо ОПЗЖ вже вперлася в електоральну стелю, то ЄС ще доїдатиме голоси опонентів із близьких ідеологічних таборів", – підсумував Димов.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.