Зеленський вшанував пам’ять жертв Бабиного Яру
У 83-ті роковини трагедії Бабиного Яру президент Володимир Зеленський ушанував пам’ять жертв масових нацистських розстрілів під час окупації Києва у 1941–1943 роках. Про це повідомила пресслужба глави держави.
У церемонії вшанування пам’яті розстріляних євреїв та інших жертв нацистів, яка відбулася на території Національного історико-меморіального заповідника Бабин Яр, також узяли участь рабини й посли. Представники юдейських релігійних організацій прочитали поминальну молитву. Зеленський подякував усім присутнім, хто вшанував пам’ять загиблих. "Ми не можемо забувати про такі страшні часи - фашизму, нацизму. Маємо про це нагадувати всім. Згадувати не лише в Україні, а й нагадувати всім, хто за кордонами нашої держави, що такі страшні часи не можуть повернутися знову", - наголосив президент.
Глава держави також відзначив вагомий внесок країн-союзників та єврейського народу в перемогу над нацизмом.
За час окупації нацисти вбили близько 100 тисяч людей у Бабиному Яру - майже все єврейське населення міста. Лише впродовж 29-30 вересня 1941 року вони розстріляли понад 30 тисяч осіб у Києві: дітей, жінок, людей літнього віку. Шлях, яким місцевих жителів гнали до Бабиного Яру, назвали "Дорогою смерті".
У жовтні у ЗМІ активно обговорювалася можливість надання Україні американський ракет Tomahawk. 17 числа президент України Володимир Зеленський здійснював візит до Білого дому з надією на позитивне рішення, але американський лідер Дональд Трамп відмовив.
У прагненні досягти дипломатичної перемоги у питанні російсько-української війни Білий дім має пам'ятати про ціну слабкої угоди. Такий документ не зможе стримати агресію РФ у майбутньому, і саме це сталося б у разі прийняття 28-пунктного "мирного плану" Сполучених Штатів Америки.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що якщо в ході мирних перемовин Росії дозволять хоча б мінімально перекроїти кордони України, агресор рано чи пізно зробить те ж саме з територією Литви.
Українські та європейські представники зітхнули з полегшенням після спроб пом'якшити раптовий, сприятливий для Кремля "мирний план" президента Дональда Трампа. Про це повідомило The New York Times.
Перенесення фінального рішення щодо "мирного плану" США може допомогти Україні змінити позиції. Але вона ж може зірвати надії виробити прийнятний документ без участі Росії. Про це йдеться у матеріалі The Washington Post, в якому описуються останні події, пов’язані з переговорами про мирний трек в Україні.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко запропонував президенту РФ посередництво у переговорах щодо війни в Україні. Зокрема він пропонує Мінськ в ролі майданчика для мирних переговорів, як це вже було у 2014-15 роках.
Міністр оборони Німеччини на тлі активізації мирних переговорів заявив, що у російсько-українській війні не має бути миру за рахунок капітуляції.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росії не має права вето на вступ України до Альянсу. Це будуть вирішувати тільки його члени.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн презентувала депутатам Європейського парламенту пріоритети, які Євросоюз відстоюватиме у процесі розроблення і укладення мирної угоди між Україною і Росією.
Для досягнення миру тиснути потрібно на Росію, а не на Україну. Про це заявив президент Володимир Зеленський у відеозверненні.
У жовтні у ЗМІ активно обговорювалася можливість надання Україні американський ракет Tomahawk. 17 числа президент України Володимир Зеленський здійснював візит до Білого дому з надією на позитивне рішення, але американський лідер Дональд Трамп відмовив.
У прагненні досягти дипломатичної перемоги у питанні російсько-української війни Білий дім має пам'ятати про ціну слабкої угоди. Такий документ не зможе стримати агресію РФ у майбутньому, і саме це сталося б у разі прийняття 28-пунктного "мирного плану" Сполучених Штатів Америки.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що якщо в ході мирних перемовин Росії дозволять хоча б мінімально перекроїти кордони України, агресор рано чи пізно зробить те ж саме з територією Литви.
Українські та європейські представники зітхнули з полегшенням після спроб пом'якшити раптовий, сприятливий для Кремля "мирний план" президента Дональда Трампа. Про це повідомило The New York Times.