Зеленський вшанував пам’ять жертв Бабиного Яру
У 83-ті роковини трагедії Бабиного Яру президент Володимир Зеленський ушанував пам’ять жертв масових нацистських розстрілів під час окупації Києва у 1941–1943 роках. Про це повідомила пресслужба глави держави.
У церемонії вшанування пам’яті розстріляних євреїв та інших жертв нацистів, яка відбулася на території Національного історико-меморіального заповідника Бабин Яр, також узяли участь рабини й посли. Представники юдейських релігійних організацій прочитали поминальну молитву. Зеленський подякував усім присутнім, хто вшанував пам’ять загиблих. "Ми не можемо забувати про такі страшні часи - фашизму, нацизму. Маємо про це нагадувати всім. Згадувати не лише в Україні, а й нагадувати всім, хто за кордонами нашої держави, що такі страшні часи не можуть повернутися знову", - наголосив президент.
Глава держави також відзначив вагомий внесок країн-союзників та єврейського народу в перемогу над нацизмом.
За час окупації нацисти вбили близько 100 тисяч людей у Бабиному Яру - майже все єврейське населення міста. Лише впродовж 29-30 вересня 1941 року вони розстріляли понад 30 тисяч осіб у Києві: дітей, жінок, людей літнього віку. Шлях, яким місцевих жителів гнали до Бабиного Яру, назвали "Дорогою смерті".
Новий міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський своє перше робоче відрядження на посаді здійснив до Харківської області, де ознайомився з безпековою ситуацією, поспілкувався з військовими та заслухав доповіді керівників підрозділів, які виконують завдання на східному напрямку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Новий міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський своє перше робоче відрядження на посаді здійснив до Харківської області, де ознайомився з безпековою ситуацією, поспілкувався з військовими та заслухав доповіді керівників підрозділів, які виконують завдання на східному напрямку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.