Зеленський заявив про крок назад у процесі завершення війни
Лідери США і Росії після останніх переговорів заявили про часткове припинення вогню між Україною і РФ. Це є кроком назад у контексті завершення війни. Таку заяву зробив президент Володимир Зеленський на пресконференції у норвезькому Осло.
За його словами, під час зустрічі українських та американських посадовців у Джидді було зроблено "швидкий крок вперед" - США запропонували Україні почати повне припинення вогню з Росією. На той момент українська сторона пропонувала лише перемир'я в небі і на морі, бо це було б легше організувати. "Ми відреагували одразу, просто на зустрічі. Зі мною зв'язалася команда, тому що це зміна адженди, з якою вони їхали. Я сказав одразу, що ми підтверджуємо. Ми хочемо йти до завершення війни", - розповів Зеленський.
Але після цього відбулася розмова президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним. "Зробили, мені здається, крок назад, тому що заговорили про часткове припинення вогню. Ми готові краще кроки вперед робити, але готові в партнерстві з американцями зробити крок назад і говорити про часткове припинення вогню", - заявив Зеленський.
Він нагадав, що наразі обговорюється повне припинення атак на енергетичну та цивільну інфраструктуру. І Україна хоче підготувати список об'єктів цивільної інфраструктури.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.